Archive forлютого, 2011

Д. Козицький “Як таборувати”, 1934

“Незаперечним є факт, що пластові табори в цілій пластовій виховній системі мають, що так скажу, “почесне місце”. В наших обставинах, де пластова молодь під час року має дуже мало часу на пластову виховну роботу – тоді саме в допомогу для завершення і удосконалення цілорічної праці у пластових домівках приходять пластові табори. Пластові табори – це не самоціль, це одно із звен великого пластового ланцюга, це тривкі гранітні підвалини великої будови, що їй на ім’я “Пласт”. На пластових таборах ми не раз можемо зробити більшу роботу, як під час цілого року у пластових домівках. А наше спільне завдання – виховати при допомозі Пластової Організації нове покоління, яке має прийти нам на зміну для дальшої всесторонньої праці в Пласті і поза Пластом в суспільних і громадських організаціях.”.

Зенон Корчинський, Пластовий листок. – Липень 1971. – Ч. 4/124. – С. 38-40

Сучасні пластові табори багато в чому відрізняються від таборів, що їх проводив Пласт у 20-30 роках. Проте, основна ідея пластового табору залишається та сама, що й від років заснування організації – вона яскраво виписана в епіграфі.

Книга, з якою хочу ознайомити загал – написана скавтмайстром Дмитром Козицьким і побачила світ у видавництві “Український Пласт” у 1934 році. Це видання яскраво показує характер пластового таборування 20-30 років на Закарпатті. Книга залишається на сьогодні яскравим документом і свідченням про те, як пластуни організовували табори, проводили їх і чого намагалися досягнути в них. Паралельно, окрім опису таборовї системи, автор подає також розлогі практичні рекомендації щодо організації таборів, їх класифікацію, підбір та обов`язки проводу, вибір місця, розміщення таборових споруд тощо.

Обкладинка книги Д. Козицького "Як таборувати"

Ознайомитися з повним змістом книги

Також поділюся деякими уривками та фотографіями з книги Степана Папа про те, як таборували пластуни на Закарпатті.

__(‘Read the rest of this entry »’)

Прокоментуй!

На сліді, 1961

Пластовий календар та матеріали “На сліді”, Мельбурн, Австралія, 1961 р.

Видання календарів було популярною справою в Галичині ще в 19 ст. Йдеться не про настінні календарі-плакати, а про книжки різних форматів. Наприклад, видавництво “Червона Калина” у 1920-их роках почало друкувати календарі задля заробітку. Останні почали приносити досить великі прибутки. Такі ж календарці (кишенькові – отже, “підручні”) видавали і редакції різних журналів, напр., “Наш приятель” чи “Світ дитини”. Пластуни також видавали календар — він виходив за редакцією Івана Чмоли та Едварда Жарського під гаслом “Будь готовий!”. Після роз’язання Пласту справу видання календарів для молоді перейняв журнал “Вогні”.

В діаспорі, у таборах Ді-Пі, пластуни видавали календарі та службові книжечки. Службова книжечка, призначенням якої було реєструвати ріст пластуна від УПН до УПС, мала строгий вигляд, сторінки, оформлені під водяні знаки, і інструкцію щодо ведення. Календарі, які видавалися в той самий час, були де в чому схожі: власник календаря записував у ньому свої пластові “анкетні дані” і осяги. Але крім того вони містили різну цінну і цікаву для пластуна інформацію. Наприклад, пластовий календарець 1929/1930 року поряд зі скавтським і пластовим законом подавав інформацію про географію та історію України, практичні поради щодо тіловиховання і способів виведення плям.

Отже, представлений тут календар “На сліді” з Австралії (з ним ви можете ознайомитись тут), як і “Підручна книжечка” 1990 року логічно продовжували давню традицію.

__(‘Read the rest of this entry »’)

3 коментарі

Олександр Блистів-“Гайдамака”

4 лютого 2011 р. Олександру Блистіву виповнилося б 95 років від дня народження. Прожив усього 23 роки, проте своїм життям залишив нам яскравий зразок мужності, готовності стати до важкої праці у вихованні молоді, незламності у поглядах, твердості у вчинках, любові до України.

Олександр Блистів в пластовому однострої

__(‘Read the rest of this entry »’)

Прокоментуй!

Чотири фотографії з історії закарпатського Пласту

Відразу після свого заснування у Берегові 1921 року, закарпатський Пласт стрімко розвивається по інших містах та селах. Коротка хронологія заснування пластових осередків на Закарпатті (за С. Пап-Пугачем):

  • 1. X. 1921 р. — Берегово, заложив проф. Андрій Дідик.
  • 25. IX. 1922 р. — Хуст, заложив д-р Володимир Комаринський.
  • 7. II. 1923 р. — Ужгород, заложив проф. Остап Вахнянин.
  • 1. IV. 1923 р. — Ясіня, заложив проф. Бандрівський.
  • 1. X. 1923 р. — Свалява.
  • 10. X. 1923 р. — Виноградово (раніше Севлюш), зал. проф. Леонід Бачинський.
  • 14. X. 1923 р. — Великий Бичків.
  • 20. X. 1924 р. — Перечин, заложив проф. Леонід Бачинський.
  • 1924 р. — Тячів, заложив Петро Москалик.
  • 18. X. 1925 р. — Мукачево, зал. проф. Михайло Велигорський при Торговельній Академії; при горожанській школі проф. Гайдукевич.
  • 28. X. 1925 р. — Рахів, заложив Андрій Ворон.

(Пластовий Альманах, Рим, 1976 р.)

Пластуни Ужгородської гімназії та Ужгородської учительскої семінарії на прогулянці в Німецькім Потоці біля Ужгорода, 4 червня 1933 р.

Фото взяті з архіву пл.сен. Юрія Керекеша (1921-2007), Ужгород

__(‘Read the rest of this entry »’)

Прокоментуй!

Старі вирізки з газет

Познаходив старі вирізки з газет про діяльність Пласту в Ужгороді та Закарпатті. Частина вирізок зібрана і надана ст.пл.скобом Іваном Гоменюком, ЦМ.

Більше – під катом;)

__(‘Read the rest of this entry »’)

Прокоментуй!

« Previous entries

"Крок за кроком до 100-річчя Пласту!" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу