Archive forберезня 18, 2011

Василь Худанич. Історик, громадський діяч, пластун.

Черговий пост з серії “призабуті дати”. Цього разу згадаємо ім`я Василя Худанича – пластуна-сеніора, члена Осередку Праці УСП Станиці Ужгород, члена світового братства “Карпатська Січ”.

Отже,

ХУДАНИЧ Василь Іванович (28 березня 1922 – 16 березня 2006)

В. Худанич - один з перших сеніорів, що долучилися до відновлення Пласту в Ужгороді та Закарпатті

Народився 28 березня 1922 р. в с. Сільце, тепер в Іршавському районі. Український історик, педагог та організатор вищої школи, громадський діяч. Із селян. Кандидат (1962), доктор (1974) історичних наук. Доцент (1963), професор (1975). Відмінник народної освіти України (1951, 1995). Заслужений працівник освіти України (2002).

Закінчив Хустську гімназію (1942), вчився на історико-філологічному факультеті Будапештського університету (1943-1944). У 1950 р. закінчив історичний факультет Львівського державного (тепер національного) університету ім. І. Франка, а у 1955 р. – аспірантуру при кафедрі нової і новітньої історії цього ж вузу. У 1962 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Радянсько-угорське співробітництво в 1945-1965 рр. (політичне, економічне і культурне)».

__(‘Read the rest of this entry »’)

1 коментар

Евакуація в Карпатській Україні

З кн. В. Бірчака “Карпатська Україна. Спомини і переживання”

25. ЕВАКУАЦІЯ
Частина українців виїхала враз з чеським військом і чеськими урядовцями через Тячево до Румунії, в день приходу мадярського війська. Цих було коло 300 душ, між ними був і пан прем’єр. Ця частина подорожувала майже місяць, заки добилася до Словаччини, Німеччини й до Протекторату Чехії й Моравії.

Евакуація з Карпатської України

Із Сваляви вийшло 156 учнів і 6 професорів, ішли пішки до Перечина й від Перечина до Снини, а звідти потягом до Кам’яниці, автами до Пряшева і знов залізницею до Братислави.

Частина виїхала разом з чеським урядництвом залізницею на Сянки або Лавочне, чи Ясіня до Галичини, а відси через Львів, Краків, Богумін до Чех. Найбільша частина української еміграції таки не могла виїхати.

Читати увесь текст

Прокоментуй!

"Крок за кроком до 100-річчя Пласту!" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу