Василь Худанич. Історик, громадський діяч, пластун.

Черговий пост з серії “призабуті дати”. Цього разу згадаємо ім`я Василя Худанича – пластуна-сеніора, члена Осередку Праці УСП Станиці Ужгород, члена світового братства “Карпатська Січ”.

Отже,

ХУДАНИЧ Василь Іванович (28 березня 1922 – 16 березня 2006)

В. Худанич - один з перших сеніорів, що долучилися до відновлення Пласту в Ужгороді та Закарпатті

Народився 28 березня 1922 р. в с. Сільце, тепер в Іршавському районі. Український історик, педагог та організатор вищої школи, громадський діяч. Із селян. Кандидат (1962), доктор (1974) історичних наук. Доцент (1963), професор (1975). Відмінник народної освіти України (1951, 1995). Заслужений працівник освіти України (2002).

Закінчив Хустську гімназію (1942), вчився на історико-філологічному факультеті Будапештського університету (1943-1944). У 1950 р. закінчив історичний факультет Львівського державного (тепер національного) університету ім. І. Франка, а у 1955 р. – аспірантуру при кафедрі нової і новітньої історії цього ж вузу. У 1962 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Радянсько-угорське співробітництво в 1945-1965 рр. (політичне, економічне і культурне)».

Трудову діяльність розпочав у 1944 р. вчителем історії Берегівської СШ, згодом був завучем та директором цього освітнього закладу. Деякий час очолював Берегівську се-мирічну школу № 4 (1951-1954) та районний відділ народної освіти (1958-1962). З січня 1962 р. працює в Ужгородському університеті: викладачем (1962-1963), старшим викладачем (1963) та доцентом (1963-1964) кафедри загальної історії; доцентом (1964-1973), професором (1973-1990) та завідувачем (1968-1970, 1975-1985, 1999) кафедри політології. З 1990 р. перебуває на посаді професора цієї ж кафедри. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1976).
В. І. Худанич є автором біля 300 наукових, навчально-методичних та краєзнавчих публікацій. Досліджував (чи досліджує) такі проблеми: революційна боротьба трудящих Словаччини у 1918-1919 рр., радянсько-угорське співробітництво у 40-60-х рр. ХХ ст., історія Угорщини та Закарпаття новітнього часу, етапи функціонування Берегівської та Хустської гімназій тощо.

Головні праці: «Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область» (Київ, 1969; 1982; у співавт.), «Українська РСР у радянсь-коугорському співробітництві (1945-1970 рр.)» (Київ, 1972; у співавт.), «История Венгрии» (Москва, 1972. – Т. ІІІ; у співавт.), «Радянсь-коугорське співробітництво в 1945-1948 роках» (Львів, 1974), «Нариси історії Закарпат-ської обласної партійної організації» (Ужго-род, 1980; у співавт.), «Борці партії» (Ужгород, 1984; у співавт.), «Деятельность обществ дружбы с СССР в странах социалистического содружества» (Київ, 1987; у співавт.), «Становлення і розвиток політичної думки в Україні» (Ужгород, 1995; у співавт.), «Історія української державності» (Ужгород, 1996; у співавт.), «Основи політології» (Ужгород, 1998; 2-ге вид. – 2000; у співавт.).

Помер 16 березня 2006 р. в Ужгороді, де й похований.

М. В. Олашин

1 коментар

(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)

"Крок за кроком до 100-річчя Пласту!" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу