Крок за кроком до 100-річчя Пласту!

Коли всі офіціози з приводу відзначення подій Карпатської України затихають і високочолі представники владних структур з полегшенням зітхають і звітують про проведені заходи з нагоди, забувається (або ще про неї бігцем, між іншим, згадують) ще одна важлива, окім 15 березня, дата. Дата народження Президента Карпатської України – Августина Волошина.

Про нього виголошують пафосні промови, його слова цитують і перецитовують, а все ж регіональні (я вже не кажу про всеукраїнські) ЗМІ, інтелектуали, історики тощо – майже не висвітлюють. Якось ця подія “затирається” на фоні героїзму 15-го числа… (хоча, на моє глибоке переконання, багатьох жертв можна було б уникнути, послухало б командування Карпатської Січі наказ Президента не чинити опір. Але історію вже не зміниш).

Отже,

Авґусти́н Іва́нович Воло́шин (* 17 березня 1874 — † 19 липня 1945) — український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик, 1938 прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 став президентом цієї держави, Герой України (посмертно).

Вітання від Президента Чехословаччини

З різних архівів документи про Волошина

Публікую тут деякі вітальні листівки з приватного архіву видавництва “Ґражда“, що надійшли на адресу о. Волошина 1924 і 1934 років відповідно на 50 річний та 60 річний ювілеї. Скажу, що вітання надходили починаючи від Італі й США, Праги, Будапешта й Відня, Берегова й Волового, Воловця й Ужгорода і закінчуючи маслосоюзом, шкільною молоддю, вчителями, пластунами тощо.

__(‘Read the rest of this entry »’)

“Незаперечним є факт, що пластові табори в цілій пластовій виховній системі мають, що так скажу, “почесне місце”. В наших обставинах, де пластова молодь під час року має дуже мало часу на пластову виховну роботу – тоді саме в допомогу для завершення і удосконалення цілорічної праці у пластових домівках приходять пластові табори. Пластові табори – це не самоціль, це одно із звен великого пластового ланцюга, це тривкі гранітні підвалини великої будови, що їй на ім’я “Пласт”. На пластових таборах ми не раз можемо зробити більшу роботу, як під час цілого року у пластових домівках. А наше спільне завдання – виховати при допомозі Пластової Організації нове покоління, яке має прийти нам на зміну для дальшої всесторонньої праці в Пласті і поза Пластом в суспільних і громадських організаціях.”.

Зенон Корчинський, Пластовий листок. – Липень 1971. – Ч. 4/124. – С. 38-40

Сучасні пластові табори багато в чому відрізняються від таборів, що їх проводив Пласт у 20-30 роках. Проте, основна ідея пластового табору залишається та сама, що й від років заснування організації – вона яскраво виписана в епіграфі.

Книга, з якою хочу ознайомити загал – написана скавтмайстром Дмитром Козицьким і побачила світ у видавництві “Український Пласт” у 1934 році. Це видання яскраво показує характер пластового таборування 20-30 років на Закарпатті. Книга залишається на сьогодні яскравим документом і свідченням про те, як пластуни організовували табори, проводили їх і чого намагалися досягнути в них. Паралельно, окрім опису таборовї системи, автор подає також розлогі практичні рекомендації щодо організації таборів, їх класифікацію, підбір та обов`язки проводу, вибір місця, розміщення таборових споруд тощо.

Обкладинка книги Д. Козицького "Як таборувати"

Ознайомитися з повним змістом книги

Також поділюся деякими уривками та фотографіями з книги Степана Папа про те, як таборували пластуни на Закарпатті.

__(‘Read the rest of this entry »’)