Евакуація в Карпатській Україні
З кн. В. Бірчака “Карпатська Україна. Спомини і переживання”
25. ЕВАКУАЦІЯ
Частина українців виїхала враз з чеським військом і чеськими урядовцями через Тячево до Румунії, в день приходу мадярського війська. Цих було коло 300 душ, між ними був і пан прем’єр. Ця частина подорожувала майже місяць, заки добилася до Словаччини, Німеччини й до Протекторату Чехії й Моравії.
Евакуація з Карпатської України
Із Сваляви вийшло 156 учнів і 6 професорів, ішли пішки до Перечина й від Перечина до Снини, а звідти потягом до Кам’яниці, автами до Пряшева і знов залізницею до Братислави.
Частина виїхала разом з чеським урядництвом залізницею на Сянки або Лавочне, чи Ясіня до Галичини, а відси через Львів, Краків, Богумін до Чех. Найбільша частина української еміграції таки не могла виїхати.
Окупація та анексія Карпатської України
(c) Роман Офіцинський, газета “Трибуна”, 12.03.2011 р.
За головну роль в осінньо-весняній драмі 1938 – 1939 років місто Хуст нерідко після Києва і Харкова називають третьою столицею новітньої України. Четвертій навряд чи бути, хоч аж три неофіційні претенденти подавали заявки де-факто – Львів, Дніпропетровськ, Донецьк.
Агітаційний плакат М. Михалевича
Позначена у березні 1939-го тільки пунктиром закарпатська традиція українського державотворення пустила розгалужене коріння через півстоліття – у всеукраїнському річищі. Відтоді Карпатська Україна обросла густою бородою з різножанрових публікацій.
У часи «перебудови» Радянського Союзу перші публікації про Карпатську Україну з’являлися з відома і на замовлення Комітету державної безпеки, починаючи з районних газет. Підшукувалися творчі натури з числа амбіційних учителів чи відставних службистів, аби спалахнула гостра полеміка, як це сталося приміром, у березні 1990 р.
Будучи не останнім гвинтиком «перебудови», КДБ володів потужними засобами актуалізації як історичної пам’яті, так і національного питання. Тим більше, що він монопольно серед інших відомостей зосередив у себе «підривну діаспорну літературу», котрою дозував залучених до співпраці авторів.
Красне Поле
фото Петра Задорожного, 2009
(с) Степан Пап-Пугач, “Пластовий Альманах”, Рим 1976 р.
Красне Поле — це рівнина, що простягається перед Хустом, столицею Карпатської України. Воно тягнеться від хустських воріт аж по Велику Копаню, спираючись на півночі до чарівних гір, а на полуднє ніби перескакує срібну Тису але до Веряці й дальше, роспростираючи свою рівняву аж ген до мадярських кордонів. Красне Поле — поле боротьби з мадярським наїздником в обороні Карпатської України, стало уосібленням віковічної боротьби закарпатців за їхню свободу.
Слухай Україно! Закарпаття, цей найменший клаптик освяченої Твоєї землі, за свободу українського народу, на Краснім Полі — під Хустом, віддало на жертву свої первістки, найкращих своїх синів — пластунів:
Засідання Сойму Карпатської України
Уривок зі спогадів Вікентія Шандора, представника Уряду Карпатської України в Празі про засідання Сойму КУ 15 березня 1939 р., Хуст (з книги В. Шандор. Спомини. – Ужгород: Гражда 1996)
Переглянути усі відео
Ми на фейсбуці
Ми Вконтакті