Справа № 16. В. Бірчак

До 130-річчя від дня народження скаутмайстра Володимира Бірчака ми публікували окремий допис.

Тепер нарешті прийшов час до ознайомлення загалу з фотокопіями кримінальної справи “№ 16 по дєлу гражданіна В. Бирчака”. Сьогодні справа зберігається в архіві управління СБУ в Закарпатській обл. під номером С5181.

__(‘Read the rest of this entry »’)

5 коментарів

Петро Стерчо. Карпатська Січ і український націоналістичний рух

Прокоментуй!

Евакуація в Карпатській Україні

З кн. В. Бірчака “Карпатська Україна. Спомини і переживання”

25. ЕВАКУАЦІЯ
Частина українців виїхала враз з чеським військом і чеськими урядовцями через Тячево до Румунії, в день приходу мадярського війська. Цих було коло 300 душ, між ними був і пан прем’єр. Ця частина подорожувала майже місяць, заки добилася до Словаччини, Німеччини й до Протекторату Чехії й Моравії.

Евакуація з Карпатської України

Із Сваляви вийшло 156 учнів і 6 професорів, ішли пішки до Перечина й від Перечина до Снини, а звідти потягом до Кам’яниці, автами до Пряшева і знов залізницею до Братислави.

Частина виїхала разом з чеським урядництвом залізницею на Сянки або Лавочне, чи Ясіня до Галичини, а відси через Львів, Краків, Богумін до Чех. Найбільша частина української еміграції таки не могла виїхати.

Читати увесь текст

Прокоментуй!

Волошин Авґустин Іванович. 137 років від дня народження

Коли всі офіціози з приводу відзначення подій Карпатської України затихають і високочолі представники владних структур з полегшенням зітхають і звітують про проведені заходи з нагоди, забувається (або ще про неї бігцем, між іншим, згадують) ще одна важлива, окім 15 березня, дата. Дата народження Президента Карпатської України – Августина Волошина.

Про нього виголошують пафосні промови, його слова цитують і перецитовують, а все ж регіональні (я вже не кажу про всеукраїнські) ЗМІ, інтелектуали, історики тощо – майже не висвітлюють. Якось ця подія “затирається” на фоні героїзму 15-го числа… (хоча, на моє глибоке переконання, багатьох жертв можна було б уникнути, послухало б командування Карпатської Січі наказ Президента не чинити опір. Але історію вже не зміниш).

Отже,

Авґусти́н Іва́нович Воло́шин (* 17 березня 1874 — † 19 липня 1945) — український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик, 1938 прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 став президентом цієї держави, Герой України (посмертно).

Вітання від Президента Чехословаччини

З різних архівів документи про Волошина

Публікую тут деякі вітальні листівки з приватного архіву видавництва “Ґражда“, що надійшли на адресу о. Волошина 1924 і 1934 років відповідно на 50 річний та 60 річний ювілеї. Скажу, що вітання надходили починаючи від Італі й США, Праги, Будапешта й Відня, Берегова й Волового, Воловця й Ужгорода і закінчуючи маслосоюзом, шкільною молоддю, вчителями, пластунами тощо.

__(‘Read the rest of this entry »’)

Прокоментуй!

Окупація та анексія Карпатської України

(c) Роман Офіцинський, газета “Трибуна”, 12.03.2011 р.

За головну роль в осінньо-весняній драмі 1938 – 1939 років місто Хуст нерідко після Києва і Харкова називають третьою столицею новітньої України. Четвертій навряд чи бути, хоч аж три неофіційні претенденти подавали заявки де-факто – Львів, Дніпропетровськ, Донецьк.

Агітаційний плакат М. Михалевича

Позначена у березні 1939-го тільки пунктиром закарпатська традиція українського державотворення пустила розгалужене коріння через півстоліття – у всеукраїнському річищі. Відтоді Карпатська Україна обросла густою бородою з різножанрових публікацій.

У часи «перебудови» Радянського Союзу перші публікації про Карпатську Україну з’являлися з відома і на замовлення Комітету державної безпеки, починаючи з районних газет. Підшукувалися творчі натури з числа амбіційних учителів чи відставних службистів, аби спалахнула гостра полеміка, як це сталося приміром, у березні 1990 р.

Будучи не останнім гвинтиком «перебудови», КДБ володів потужними засобами актуалізації як історичної пам’яті, так і національного питання. Тим більше, що він монопольно серед інших відомостей зосередив у себе «підривну діаспорну літературу», котрою дозував залучених до співпраці авторів.

__(‘Read the rest of this entry »’)

Прокоментуй!

« Previous entries

"Крок за кроком до 100-річчя Пласту!" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу