Евакуація в Карпатській Україні

З кн. В. Бірчака “Карпатська Україна. Спомини і переживання”

25. ЕВАКУАЦІЯ
Частина українців виїхала враз з чеським військом і чеськими урядовцями через Тячево до Румунії, в день приходу мадярського війська. Цих було коло 300 душ, між ними був і пан прем’єр. Ця частина подорожувала майже місяць, заки добилася до Словаччини, Німеччини й до Протекторату Чехії й Моравії.

Евакуація з Карпатської України

Із Сваляви вийшло 156 учнів і 6 професорів, ішли пішки до Перечина й від Перечина до Снини, а звідти потягом до Кам’яниці, автами до Пряшева і знов залізницею до Братислави.

Частина виїхала разом з чеським урядництвом залізницею на Сянки або Лавочне, чи Ясіня до Галичини, а відси через Львів, Краків, Богумін до Чех. Найбільша частина української еміграції таки не могла виїхати.

Читати увесь текст

Прокоментуй!

Волошин Авґустин Іванович. 137 років від дня народження

Коли всі офіціози з приводу відзначення подій Карпатської України затихають і високочолі представники владних структур з полегшенням зітхають і звітують про проведені заходи з нагоди, забувається (або ще про неї бігцем, між іншим, згадують) ще одна важлива, окім 15 березня, дата. Дата народження Президента Карпатської України – Августина Волошина.

Про нього виголошують пафосні промови, його слова цитують і перецитовують, а все ж регіональні (я вже не кажу про всеукраїнські) ЗМІ, інтелектуали, історики тощо – майже не висвітлюють. Якось ця подія “затирається” на фоні героїзму 15-го числа… (хоча, на моє глибоке переконання, багатьох жертв можна було б уникнути, послухало б командування Карпатської Січі наказ Президента не чинити опір. Але історію вже не зміниш).

Отже,

Авґусти́н Іва́нович Воло́шин (* 17 березня 1874 — † 19 липня 1945) — український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик, 1938 прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 став президентом цієї держави, Герой України (посмертно).

Вітання від Президента Чехословаччини

З різних архівів документи про Волошина

Публікую тут деякі вітальні листівки з приватного архіву видавництва “Ґражда“, що надійшли на адресу о. Волошина 1924 і 1934 років відповідно на 50 річний та 60 річний ювілеї. Скажу, що вітання надходили починаючи від Італі й США, Праги, Будапешта й Відня, Берегова й Волового, Воловця й Ужгорода і закінчуючи маслосоюзом, шкільною молоддю, вчителями, пластунами тощо.

__(‘Read the rest of this entry »’)

Прокоментуй!

Красне Поле

фото Петра Задорожного, 2009

(с) Степан Пап-Пугач, “Пластовий Альманах”, Рим 1976 р.

Красне Поле — це рівнина, що простягається перед Хустом, столицею Карпатської України. Воно тягнеться від хустських воріт аж по Велику Копаню, спираючись на півночі до чарівних гір, а на полуднє ніби перескакує срібну Тису але до Веряці й дальше, роспростираючи свою рівняву аж ген до мадярських кордонів. Красне Поле — поле боротьби з мадярським наїздником в обороні Карпатської України, стало уосібленням віковічної боротьби закарпатців за їхню свободу.

Слухай Україно! Закарпаття, цей найменший клаптик освяченої Твоєї землі, за свободу українського народу, на Краснім Полі — під Хустом, віддало на жертву свої первістки, найкращих своїх синів — пластунів:

__(‘Read the rest of this entry »’)

Прокоментуй!

Вікентій ШАНДОР: Є ЦЕ НАЙТЯЖЧА ДОРОГА…

Вікентій Шандор (1907–2003)

Підготовка тексту та публікація (с) Івана Ребрика

Національну й політичну роль Закарпаття в Центрально-Східній Европі вже від давніх-давен визначали гори Карпати. Засада, що не можна робити політику, ігноруючи географію, дає чимало доказів її практичного примінення. Крім інших причин політичного і мілітарного характеру, і ця геополітична обставина відіграла певну роль, що Закарпаття попало від Київської Руси під окупацію Угорщини.

Хоча в початках Київський княжий двір був спорідненим із угорським та мав на нього релігійний і культурний вплив, то ця спорідненість в історичному аспекті не розвинулась в дальших століттях в добросусідську чи навіть родинну дружбу. Причиною, мабуть, було те, що обидва народи у своїм дальшім розвитку керувались відмінною державною філософією. Русини-українці демократичною, а угорці – феодальною із сильним централізмом. Така система з певними змінами тривала в Угоршині до кінця Першої світової війни.

Центральне географічне положення Закарпаття на мапі Европи відігравало поважну стратегічну роль для Угорщини. Це й було властивою причиною того, що Угорщина при своїм розпаді в 1918 р. старалась за всяку ціну задержати собі Закарпаття, цю «стратегічну перлину».

Керувати чужими народами належить до великого політичного вміння, яким мадяри не грішать. Вони своєю агресивною вдачею зуміли вдержатись при житті в слов’янськім морі, але не зуміли зискати собі серед слов’ян приязні, що наглядно показалось в 1918 та 1939 рр.

__(‘Read the rest of this entry »’)

3 коментарі

Пластун Василь Федак-“Тризуб” – визначний спортовець і журналіст

Пластун Василь Федак

Василь ФЕДАК народився 15 вересня 1911 року в Ужгороді. Спортивний журналіст, спортивний діяч і футболіст. Навчався в народній школі, з 1921 р. – в Ужгородській гімназії, з 1930 р. – студент філософського факультету Празького університету. Через матеріальні труднощі у 1932 р. покинув університет і влаштувався вчителем у народну школу с. Нижнє Солотвино Ужгородського району.

У 1933-1934 рр. перебував на дійсній службі в чехословацькій армії в Празі, закінчив 6-місячну військову школу офіцера запасу. Після демобілізації продовжив працювати вчителем у селах Сторожниця, Велика Добронь Ужгородського району. З 1925 р. став членом спортивного клубу “Русь” (СК “Русь”). Був запасним воротарем цього клубу. Після окупації Ужгорода угорськими військами в листопаді 1938 р. не зміг влаштуватися на вчительську роботу, тому переїхав до Хуста, де міністерство шкіл Карпатської України направило його вчителем у народну школу с. Сокирниця Хустського району. Керував також спортивною секцією клубу “Русь” і вів спортивний відділ газети “Нова свобода”.

__(‘Read the rest of this entry »’)

Прокоментуй!

Next entries » · « Previous entries

"Крок за кроком до 100-річчя Пласту!" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу