Презентуємо чудові ідеї пластового заробітку та фінансового забезпечення заходу від організаторів крайового новацького екологічного табору.

Кожного року перед таборовим літом перед проводом кожного табору постає запитання: де взяти гроші? І можливо це діє 100-ліття, а можливо просто прийшов “той час”. Важко зараз визначити. Однак зрозуміло одне: сидіти і чекати допоки хтось зрозуміє, що ми потребуємо допомоги, вже не можна. Тому новацькі виховники станиці Львів в рамках організації крайового екологічного табору вирішили згадати старі традиції та відродити пластовий заробіток.

Ми вже пошили спеціальні екоторбинки “Зелений вітрячок”, які всі бажаючі можуть придбати та підтримати організацію табору , а також будемо проводити новацькі екопрезентації.

Під наш приціл потрапили дві великі компанії Львова: Nestle та СавСервіс. Новаки та новачки будуть розповідати тут про глобальні екопроблеми, привертаючи цим увагу до нашого навколишнього середовища. Історії про Байдужика – вірус, який живе з нами і змушує нас не дбати про природу; малюнки, на яких новацтво покаже екопроблеми дитячими очима, ось одні з елементів презентацій. Сподіваємось, що дитячі історії змусять не одну людину задуматись про те, що нас чекає у майбутньому.

Всі охочі працівники компіній зможуть також підтримати новацький екотабір як простою благодійною допомогою, так і купуючи екоторбинки.

А що зробив ти для організації свого табору?

P.S. Ви ще маєте можливість придбати екоторбинки. Звертайтесь до Ірусі Янів  ircja.janiv@gmail.com або телефонуйте: 0633900862.

А також шукайте торбинки в кав`ярні “Меделін”.

Джерело: Пластовий портал.

День ощадності

Травень 19, 2012

20 травня Україна святкує День банківського працівника. Але мало кому відомо, що професійне свято банкірів України є правонаступником Дня ощадності, котрий був започаткований українцями ще у 1927 році. Його метою було навчити людей ощадно ставитись до своїх речей, затрат часу, вміння економити кошти і формувати власну економічну силу.  

У 1920-1930 рр. уся західно-українська громадськість активно відзначала Свято ощадності, під час якого не лише вшановували кращих банківських працівників та громадських діячів, причетних до розвитку банківської справи, заохочували населення вкладати кошти у розвиток національного виробника (що було особливо цінним у складних умовах іноземного поневолення), але й водночас творили нову ідеологію, засновану на принципах ощадливості. Ощадність асоціювали зі «здоровим і правильним господарюванням», заснованим на розумній економії, прагматизмі, раціональному використанні наявних ресурсів і виробничих заходів. Ощадний рух був своєрідною боротьбою за економічну, а відтак і політичну незалежність. 

Великим прихильником руху був митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький. Він був найзаможнішим греко-католиком, який створив на Галичині тіньовий уряд, що опікувався господарськими справами краю та став одним із засновників та акціонерів першого українського банку. Значною мірою, завдяки митрополиту Земельний банк невдовзі став єдиним українським банком, що здобув визнання у світі, а його цінні папери оплачували у всіх банках Європи.

Священики порівнювали економність з умінням обмежувати егоїстичні прагнення, турбуватися про ближніх, любити Батьківщину. Отці переконували, що тільки віруючі люди спроможні побудувати добрий економічний лад, оскільки їхньою метою є не лише особистий дохід, а й загальний добробут у державі.

Атрибутом руху Ощадності на Україні на поч. 20 ст. була пушка ощадності, так би мовити, прабабця сучасних скарбничок. Зовні схожа на скарбничку, яку замикали ключиком, з отворами для банкнот і монет. Аби не ходити з маленькими сумами в банк, їх збирали в пушку, а згодом, уже маючи певні накопичення, відкривали депозитний рахунок. Щоб не було спокуси витратити назбирані кошти, ключик від пушки залишали в банку. Усі ці заходи заохочували населення по-господарському ставитися до грошей, а відтак сприяти заможності всієї країни.

Світ і День ощадності

27 жовтня 1988 року представники ощадних кас із 29 країн зібралися в Мілані на свій перший Інтернаціональний спеціалізований конгрес. Останнього дня форуму – 31 жовтня – народилася ідея “на згадку про перші збори ощадних банківських інститутів усіх країн” щороку відзначати Міжнародний день економії. Однак, за задумом творців, присвятити цей день слід ощадливому ставленню не тільки до грошей, а й до часу, сил, дбайливому ставленню до речей тощо. Міжнародний день економії офіційно затвердили директивою ООН.

Нині дні ощадності святкують у Франції, Болгарії, Словенії, Боснії, Італії. Особливо святкують цей день знані своєю ощадливістю німці. У Німеччині навіть побутує жарт – німці не заробляють гроші, вони їх економлять. Через таку от любов до економії, “Міжнародний день економії” любить і народ і бізнес. До цього дня багато банків і магазини приурочують спеціальні рекламні акції. В усіх ЗМІ і в школах та дитячих садочках розповідають про економію.

Пам’ятник ощадності в Україні

Центральну постать скульптурної групи авторства Леонарда Марконі на куполі Музею етнографії у Львові називають по-простому “Статуя Свободи”. І це не дивно – надто вона схожа на нью-йоркський оригінал: сидячи жінка тримає в руці смолоскип, а на голові в неї “корона”. Насправді ж скульптура символізує ощадність, бо прикрашає споруду, збудовану 1891 року для Галицької ощадної каси. Вважають, що фігура в центрі групи уособлює економічне процвітання, смолоскип в її руці – вільну комерцію, а чоловіки з обох боків – успішне сільське господарство та промисловість. Усе це мало б відображати готовність народу власними силами домогтися добробуту й поступу в рідній господарці.

Джерело: Університет Банківської Справи.

Гуртковому скарбнику

Травень 15, 2012

Раніше ми писали про те, що нерідко обов’язки скарбника у пластовому курені зводяться тільки до збирання внесків, хоча згідно з правильником УПЮ його повноваження значно ширші. Сьогодні публікуємо інформацію про те, як бачили  успішне провадження ділянки гурткового скабника засновники Пласту.

Навчися орудувати несвоїми грішми і зберігати їх. Не Твій гріш у Твоїх руках – свята річ. Багато чи мало тих грошей, Ти мусиш їх берегти і кожної хвилини бути готовим здати по них детальний звіт.

Якщо їх більше, тоді треба Твому гурткові стати членом ощадного товариства і зберігати їх.

Але звичайно невеличкий капітал буде у Твоїх руках: дрібні вкладки членів, може з їхнього власного заробітку, частіше з заробітку їх бітьків. Та все таки за якийсь час зможете придбати гурткові не одне таке, чого один член сам для себе не зміг би придбати, а в гуртку зможуть усі спільно тим користуватись. Це може бути бібліотека з цікавими книжками, може м’яч, може, шатро для прогулянок, може, вонд на спільну мандрівку, чи хвилева підмога другові. І без числа інших потреб.

Треба лише, щоб Ти сумлінно і певно зберігав цей гуртковий капітал, щоб ти орудував ним лише в порозумінні з гуртком, по змозі за порадою досвідних і довірених старших осіб. Важливо, щоб ти також вів рахунки і щоб Ти теж придумував, як можна б цей капітал побільшити. Бо, наприклад, можна за ці гроші закупити якийсь прилад, що ним міг би гурток, чи один-два його члени, запрацювати дальші гроші,  і то більше, ніж можна зібрати з членських внесків…

… Гурткові гроші завжди тримай цілком окремо і ніколи не мішай з ними будь яких інших, наприклад власних грошей. Ніколи не позичай собі самому гурткових грошей. Кожної хвилини будь готовий здати докладний рахунок зі стану гурткової каси і домагайся сам, що якийсь час, перевірки твоєї діяльності. Перераховуй дбайливо і безпечно усі касові документи і в усіх випадках домагайся докладних посвідок. Сам теж видавай докладні посвідки на гроші, що впливають до каси.

Навчися співдіяти з гуртковим провідником. Хай він підпише тобі кожну посвідку на кожен видаток і Твою записку прибутку до каси. Треба, щоб Ти придбав до гуртка відповідну касову книгу і в ній записував окремо витрати, окремо прибутки так, щоб при перевірці згоджувалися всі рахунки, сума прибутків, сума витрат і стан каси. (Зразки сучасних фінансових бланків для книги скарбника можна скачати тут. – ред.)

Джерело: Життя в Пласті. Видання четверте. Торонто, 1997 р. – с. 268-269

Продовжуємо публікувати уривки з “Життя в Пласті” Олександра Тисовського та проектувати його ідеї на сучасні реалії. Сьогодні мова піде про елементи фінансово-господарського виховання, що використовуються при здачі третьої проби.

Дрот у “Житті в Пласті” подає наступні вимоги до здачі проби “Скобиного лету”:

Розділ 1. Три головні обов”язки пластуна:

д) Подасть проєкт і за згодою пластового проводу переведе збірне добре діло куреня (пластовий заробіток на добродійну ціль).

Розділ 2. Пластовий закон:

г) матиме книжку ощадної каси з сумою грошей, потрібною на однотижневий табір.

Перелік документів необхідних для допуску до здачі ІІІ проби:

6. Щаднича книжечка з вимаганою сумою заощадження.

На сьогоднішній день третя проба не ставить обов’язкових вимог щодо проектів. Але рекомендує у розділі провідництво реалізувати один із наступних заходів:

Залучить курінь або гурток до пластового заробітку.

Ця точка дає можливість проявити свої провідницькі здібності – планування, організацію інших людей, відповідальне переведення акції згідно усіх вимог. Вона має на меті поширення традиції пластового заробітку заради зміцнення фінансової зарадності пластунів у повсякденному житті та наповнення курінних\гурткових скарбничок. 

 Спільно з куренем організує і проведе пластовий заробіток для благодійної чи суспільно-корисної акції.

Гроші не повинні бути самоціллю, а лише допоміжним засобом у досягненні мети, здійсненні мрій та задумів, допомоги іншими. Акцент слід робити саме на цьому. Водночас вони є інструментом, якого потребуємо при досягненні поставлених цілей. То ж юнаку чи юначці незайвим буде серйозніше задуматись над пластовим заробітком та його проведенням, аби здобути більше знань та вмінь з цієї галузі, аби згодом вже впроваджувати їх у своїй виховній/адміністративній/інструкторській діяльності, особистому житті. 

Пропонуємо вам для розминки ребуси про основні економічні поняття. Користуйтеся на здоров’я на сходинах, інтелектуальних змагах чи гутірках.