Потрібно віддати належне японському бізнесу: він за кілька десятиріч невтомної праці створив дуже ефективну і економну бізнес систему – ощадлива (лін) технологія. Про те, як це працює на практиці – сьогоднішня стаття.

Ощадливе виробництво – це американська назва виробничої системи Toyota, творцем якої є Таїті Оно. Він розпочав перші спроби оптимізації ще в 1950-х роках. Перед ним стояло завдання – працювати ефективно, створюючи безліч різних моделей, коли попит на них невисокий. Так з’явився термін lean (ощадливий) – за його придумав Джон Крафчік, один з американських консультантів. Згідно з концепцією ощадливого виробництва, всю діяльність підприємства можна класифікувати так: операції та процеси, що примножують цінність для споживача, і такі, що цього не роблять. Отже, все, що не примножує цінності, класифіковано як витрати-збитки – цього слід позбутися. Ідеї ощадливого виробництва висловлював ще Генрі Форд, але бізнес не сприйняв їх, оскільки вони значно випереджали час.

У час високої конкуренції і загострення кризи підприємства всього світу не мають іншого шляху, як за допомогою кращих технологій менеджменту створювати продукти та послуги, якість і ціна яких максимально задовольняють клієнтів.

Приклади використання:

Ощадлива пошта. У поштовому відомстві Данії проведена масштабна стандартизація всіх пропонованих послуг, аби підвищити продуктивність праці і прискорити поштові пересилання. Для ідентифікації та контролю послуг введено “карти поточного створення їхньої цінності”. Розроблена і впроваджена ефективна система мотивації працівників.

Ощадливий будинок. Застосування lean-технології в побуті дозволяє мінімізувати енерговитрати. Ощадливий, а точніше енергоефективний будинок на опалення використовує близько 10% від звичайного енергоспоживання, що практично робить його енергонезалежним. Тепловтрати при цьому становлять менш ніж 15 кВт/год. на кв. м за рік (для порівняння, у будинку старої забудови – 300). Прогрівати таку домівку потрібно, лише коли зовні мінусова температура: якщо надворі мороз і мінус 20, то будинок охолоджується на 1 градус за добу.

Сьогодні ощадливе виробництво є практикою майже 100% японських компаній, 72% компаній США, 56% Великобританії, 55% Бразилії, 42% підприємств Мексики, тоді як в Україні таких одиниці.

Ощадливе виробництво неможливе без відповідної культури. Головне в lean-культурі – людський фактор, колективна робота. Істотну підтримку цьому надає емоційний інтелект працівників, який розвивають завдяки спеціальним навчанням. Необхідна й певна корпоративна культура.

Цікаво, що Таїті Оно народився 29 лютого – день, що буває лише раз на чотири роки. Прихильники економності пропонують святкувати цю дату як день ощадливого виробництва.

Банк часу

Ощадливе виробництво можна легко поєднати з іншим оригінальним явищем -“Банк часу”. Його родоначальником у 80-х роках минулого століття став Едгар Кан. Ідея полягає в дотриманні принципів добровільної взаємодопомоги. 1977 року схожі “банки” і сам бренд створили в рамках гнучкого графіку роботи (ідея В. Лівшиця – Кохтла-Ярве, Естонія). Вони дозволяли працівникам накопичувати понаднормовий час протягом року, а потім використовувати його для відгулів чи додаткових днів до відпустки. 15% часу потрапляли у фонд керівника, з якого працівників преміювали, а також виділяли дні для лікування, догляду за дітьми тощо. Подейкують навіть про створення Об’єднаного банку часу, що зумовить збагачення ощадливого виробництва елементами взаємних послуг.

Джерело.

Продовжуємо роздуми Дрота на тему ощадності, останньої із серії публікацій про “Життя в Пласті” присвяченої 100-літтю Пласту.

Щоб щадити, треба вміти заробити. Хто дістає гроші даром, той звичайно не вміє оцінити грошей, не вміє найти міри, коли їх витрачує, і не вміє обчислити своїх прибутків. Коли мої чи Твої батьки такі заможні, що не потребуємо заробляти на прожиток, то саме для самовиховання у Пласті мусимо подбати про нагоду, щоб заробити. Можемо навіть улаштувати це таким способом, що виконаємо дома потрібне діло, за яке треба б заплатити, наприклад: направити попсований дзвінок, зміцнити забезпечення струму, залатати дірявий бляшаний горщик. Само собою, такі роботи вимагають умілости і вправности. Аджеж від чого пластун пластуном? Не слід думати, що вимога проби вже виконана, коли ми заробили й заощадили тільки те, що в вимозі назначено як найменшу суму. Змістом цієї вимоги є розуміння і здійснювання ощадності. Мусимо заробляти стільки грошей, щоб купити на них добрі книжки, час від часу зробити собі якусь приємність тощо, а як ощадність відкладати лише те, що ми мали б видати на зайві речі (як то буває в інших – на пиво, горілку, цигарки, надмір солодощів тощо). Та ще пам”ятаймо, що ощадність – це не лише добре господарювання заробітком, але й  розумне та обережне користування речами, що їх куплено.

Зужита річ – це начебто виданий гріш. Як можна без потреби видавати гроші, так можна й без потреби зуживати речі, які набуто за гроші.  Отже пластун дбає, щоб не зуживати швидше й більше речей ніж потрібно. Як гроші в ощадній касі, так і одяг, білизна, посуд, тощо мають бути чисті, їх треба дбайливо переховувати, забезпечувати від пороху, світла, шкідників до часу, коли доведеться ними користуватися. Таким способом пластун заощаджує багато грошей, бо довго їх використовує. Ощадність теж треба поширити на громадське добро. Кожне громадське спорудження теж коштує гроші, що їх пластять, як податки, наші батьки, родичі, знайомі, всі громадяни. Знищенні спорудження треба направляти й за них платити гроші, за які можна б щось нове придбати, поліпшити, прикрасити.

Але не попадаймо у другу крайність: не будьмо скупими. На те, шо справді потрібне, що корисне, де треба негайно допомогти, де, як кажуть, “подвійно дає той, хто скоро дає”, пластун дає гроші. Він не боїться, що сам опиниться у грошовому клопоті. Пластун радо дає річ, без якої може у близькому ммайбутньому або загалом обійтися, а з якої може хтось інший добре користати. “Добре користати” – це значить, що ця річ не є така знищена чи зіпсована, що нікому не пригодиться.

Олександр Тисовський. “Життя в Пласті”. Четверте видання. Торонто, 1997 – с. 460-464

А тим часом ми завершуємо серію публікацій уривків із “Життя в Пласті” присвячену фінансово-господарському вихованню пластунів. Сьогодні мова піде про поняття “ощадність” та те, як його розумів доктор Олександр Тисовський.

Пластовий Закон. Т.4. Пластун ощадний.

Без потреби і користи не витрачає ні гроша, ні часу, ні енергії, а що йому залишиться, зберігає на таку хвилину, коли буде потрібно.

Дуже важлива справа бути свідомим вартости грошей, розуміти потребу ощадного ій розумного витрачання їх. Це ж бо не якийсь без труде найдений кусень металю чи аркуш надрукованого паперу.

У цій блискучій монеті чи чепурному банкноті міститься – немов заворожений – важкий труд і частинка життя якоїсь людини. Може це праця і зужитий час Твій власний, може, Твоїх батьків, може, когось іншого. Але хоч би чия це праця була, нам треба завжди про неї пам”ятати і, витрачаючи гроші, про неї подумати. Кожна корисна людина працює, щоб жити і радіти життям. У цілій природі лише праця дає право до життя. Приглянься до ластівки – скільки вона налітається, поки зловить поживу для себе й своїх дітей. Це літання для неї не забава, а тяжка праця. Не зможе вона літати – згине сама, згинуть її діти. Праця – це життя, життя – це праця. лише так і жили давніше люди: що з трудом уловив чи назбирав, те і з”їв, а не зміг ловити чи збирати – то гинув з голоду. Тверде було колись життя.

З часом люди придумали міняти свою працю або працею добутий продукт на гроші. За них знов могли дістати працю інших або все те, що інші працею здобули й мали більше, ніж зужитковували самі… Кожний, хто працює, міняє за допомогою грошей свою працю на все те, чого потребує для життя. Можемо сказати, що праця перетворюється на гроші або на щось інше – вартісне і тривале. Ось дім – це сконденсована праця багатьох робітників, що одержали за це гроші, щоб змогти за це жити. Гроші запрацьовані й складені в касі – це теж сконденсована праця. У цій формі звемо її капіталом. Вони – це чиясь праця, чиясь власність, чиєсь майно. Працею коня можна тягнути віз, капіталом можна зрушувати гори, цілком дослівно…

Як правило капітал у руках однієї людини – це вислід праці багатьох людей, без яких того капіталу не було б. Одна людина може, має право тим капіталом орудувати, значить – вкладати свою працю на те, щоб творити ті корисні діла, яких людина-одиниця своєю працею творити не в силі. Хто так орудує капіталом, той здобуває великі заслуги. Хто ж розтрачає капітал для своєї приємности і без користи його розкидає, той, не зважаючи на те, як цей капітал опинився в його руках, – робить злочин: краде чужу працю…

З таким розумінням вартости грошей в”яжеться і потреба ощадности. Щадити – значить свідомо зберігати здобутий капітал для того, щоб його в справжній потребі розумно і доцільно використати.

Далі буде…

Львівська обласна громадська організація «Західноукраїнський регіональний навчальний центр» оголошує про початок відбору учасників на тренерів з підприємництва у межах україно-польського проекту під назвою «Ініціативна молодь – Регіональна система підготовки тренерів у сфері підприємництва в українській системі освіти».

Проект спрямований на формування бізнес-активності та навчання основ підприємницької діяльності в молодіжному середовищі.

Проект реалізується Фундацією Розвитку Місцевої Демократії, Малопольським Інститутом місцевого самоврядування і адміністрації, м. Краків, та Львівською обласною громадською організацією «Західноукраїнський регіональний навчальний центр» і фінансується в рамках Програми польської співпраці розвитку Міністерства Закордонних Справ «Польська допомога задля розвитку 2012».

Цільовою групою проекту є вчителі та працівники неурядових організацій та установ культури, які займаються молодіжними проблемами з сільських районів та з малих міст Львівської , Івано-Франківської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Закарпатської областей.

Запрошуємо Вас залучитись до реалізації мети проекту – розробки української моделі навчання підприємництва в школах Західної України та, якщо ви відповідаєте наступним критеріям відбору, до 15 червня 2012 року надіслати заповнену аплікаційну форму та мотиваційного листа на електронну адресу: oksana4med@gmail.com

Більше інформації – тут.

Напевно не всі знають, що в новацтві існують три вмілості з економічно-господарського виховання. Тут новацтво давно “обскакало” юнацтво, і вже не перше покоління 9-11 річних новаків та новачок навчається основ фінансової зарадності під час здачі вмілостей “Економіст”, “Банкір” і “Підприємець”. Сьогодні у День захисту Дитини публікуємо вимоги до них. Для новацьких виховників це – додаткова нагода набратися натхнення до цих вмілостей, а для юнацтва – гарний спосіб реалізувати цікавий захід чи проект на пробу. Адже найкращий спосіб навчитися самому – навчати інших;)

ПІДПРИЄМЕЦЬ
Про власну справу. Вік: 9-11 років

1. Довідайся, які бувають підприємства та хто такий підприємець.
2. Назви відомі тобі підприємстава та розкажи про товари, які вони виробляють, чи послуги, які вони надають.
3. Поясни, що таке бізнес-план, капітал, обіг капіталу, собівартість та прибуток.
4. Довідайся, які умови створені в Україні для розвитку приватних підприємств (реєстрація, ліцензія, податки, пільги, кредит).
5. Поясни своєму рою на прикладах, що таке місткість ринку, монополія, конкуренція та реклама.
6. Відвідай українське підприємство, яке є в твоєму місті та познайомся з його діяльністю.
7. Спробуй скласти бізнес-план та організувати невелику власну справу для пластового заробітку. Наприклад: змайструвати обручики для пластових хустинок, зробити якісь українські обрядові прикраси або приготувати тістечка, продати це на пластовому святі чи забаві, а кошти використати на табір, мандрівку, ремонт в домівці або для передплати пластових журналів.

БАНКІР
Про гроші і про банківську справу. Вік: 8-10 років.

1. Дізнайся, звідки походять слова “банк”, “банкір”, “банкнота”.
2. Збери невеличку колекцію грошей різних країн, або грошей, які були в обігу в Україні в різні роки.
3. Поясни, що таке вклад, рахунок, позика, кредит, застава і відсотки.
4. Довідайся, який банк випускає в обіг українську національну валюту та що таке банківський резерв.
5. Відвідай будь-яке відділення банку та довідайся як воно працює.
6. Досліди рейтинг украхнських банків та скажи, які з них є найнадійніші та найуспішніші.
7. Спільно з батьками відкрий свій власний рахунок в банку.

ЕКОНОМІСТ
Про товар, капітал і управління фінансами. Вік: 9-11 років.


1. Поясни звідки походить термін економіка. Послухай розповідь або прочитай про перші способи обміну товарів, про винекнення грошей та про історію української гривні.
2. Дізнайся кому належить право карбувати монети і встановлювати податки, які з того вигоди та небезпеки.
3. Поясни як стан економіки в Україні впливає на добробут твоєї родини.
4. Зроби ілюстрації до основних економічних законів та представ їх своїм друзям.
5. Поясни що означає держава з сильною, слабкою, перехідною економікою. Назви країни, яким відповідають перераховані типи економіки.
6. Заграй з роєм в економічну гру в якій можна буде прослідкувати ріст інфляції, курс національної валюти, бартер.
7. Довідайся, яка є різниця між відкритими і закритими акціонерними товариствами, приватними і державними підприємствами.
8. Склади бюджет ройової прогулянки (необхідні виряд і витрати та можливі джерела забезпечення).
9. Протягом пів року опікуйся ройовою скарбничкою та організуй ройову збірку грошей для доброго діла. Наприклад: багодійна лотерея або вистава на пластовій забаві, отримані кошти можна дати на українську церкву, для лікування, для дітей сиріт, тощо.