Продовжуємо роздуми Дрота на тему ощадності, останньої із серії публікацій про “Життя в Пласті” присвяченої 100-літтю Пласту.

Щоб щадити, треба вміти заробити. Хто дістає гроші даром, той звичайно не вміє оцінити грошей, не вміє найти міри, коли їх витрачує, і не вміє обчислити своїх прибутків. Коли мої чи Твої батьки такі заможні, що не потребуємо заробляти на прожиток, то саме для самовиховання у Пласті мусимо подбати про нагоду, щоб заробити. Можемо навіть улаштувати це таким способом, що виконаємо дома потрібне діло, за яке треба б заплатити, наприклад: направити попсований дзвінок, зміцнити забезпечення струму, залатати дірявий бляшаний горщик. Само собою, такі роботи вимагають умілости і вправности. Аджеж від чого пластун пластуном? Не слід думати, що вимога проби вже виконана, коли ми заробили й заощадили тільки те, що в вимозі назначено як найменшу суму. Змістом цієї вимоги є розуміння і здійснювання ощадності. Мусимо заробляти стільки грошей, щоб купити на них добрі книжки, час від часу зробити собі якусь приємність тощо, а як ощадність відкладати лише те, що ми мали б видати на зайві речі (як то буває в інших – на пиво, горілку, цигарки, надмір солодощів тощо). Та ще пам”ятаймо, що ощадність – це не лише добре господарювання заробітком, але й  розумне та обережне користування речами, що їх куплено.

Зужита річ – це начебто виданий гріш. Як можна без потреби видавати гроші, так можна й без потреби зуживати речі, які набуто за гроші.  Отже пластун дбає, щоб не зуживати швидше й більше речей ніж потрібно. Як гроші в ощадній касі, так і одяг, білизна, посуд, тощо мають бути чисті, їх треба дбайливо переховувати, забезпечувати від пороху, світла, шкідників до часу, коли доведеться ними користуватися. Таким способом пластун заощаджує багато грошей, бо довго їх використовує. Ощадність теж треба поширити на громадське добро. Кожне громадське спорудження теж коштує гроші, що їх пластять, як податки, наші батьки, родичі, знайомі, всі громадяни. Знищенні спорудження треба направляти й за них платити гроші, за які можна б щось нове придбати, поліпшити, прикрасити.

Але не попадаймо у другу крайність: не будьмо скупими. На те, шо справді потрібне, що корисне, де треба негайно допомогти, де, як кажуть, “подвійно дає той, хто скоро дає”, пластун дає гроші. Він не боїться, що сам опиниться у грошовому клопоті. Пластун радо дає річ, без якої може у близькому ммайбутньому або загалом обійтися, а з якої може хтось інший добре користати. “Добре користати” – це значить, що ця річ не є така знищена чи зіпсована, що нікому не пригодиться.

Олександр Тисовський. “Життя в Пласті”. Четверте видання. Торонто, 1997 – с. 460-464

А тим часом ми завершуємо серію публікацій уривків із “Життя в Пласті” присвячену фінансово-господарському вихованню пластунів. Сьогодні мова піде про поняття “ощадність” та те, як його розумів доктор Олександр Тисовський.

Пластовий Закон. Т.4. Пластун ощадний.

Без потреби і користи не витрачає ні гроша, ні часу, ні енергії, а що йому залишиться, зберігає на таку хвилину, коли буде потрібно.

Дуже важлива справа бути свідомим вартости грошей, розуміти потребу ощадного ій розумного витрачання їх. Це ж бо не якийсь без труде найдений кусень металю чи аркуш надрукованого паперу.

У цій блискучій монеті чи чепурному банкноті міститься – немов заворожений – важкий труд і частинка життя якоїсь людини. Може це праця і зужитий час Твій власний, може, Твоїх батьків, може, когось іншого. Але хоч би чия це праця була, нам треба завжди про неї пам”ятати і, витрачаючи гроші, про неї подумати. Кожна корисна людина працює, щоб жити і радіти життям. У цілій природі лише праця дає право до життя. Приглянься до ластівки – скільки вона налітається, поки зловить поживу для себе й своїх дітей. Це літання для неї не забава, а тяжка праця. Не зможе вона літати – згине сама, згинуть її діти. Праця – це життя, життя – це праця. лише так і жили давніше люди: що з трудом уловив чи назбирав, те і з”їв, а не зміг ловити чи збирати – то гинув з голоду. Тверде було колись життя.

З часом люди придумали міняти свою працю або працею добутий продукт на гроші. За них знов могли дістати працю інших або все те, що інші працею здобули й мали більше, ніж зужитковували самі… Кожний, хто працює, міняє за допомогою грошей свою працю на все те, чого потребує для життя. Можемо сказати, що праця перетворюється на гроші або на щось інше – вартісне і тривале. Ось дім – це сконденсована праця багатьох робітників, що одержали за це гроші, щоб змогти за це жити. Гроші запрацьовані й складені в касі – це теж сконденсована праця. У цій формі звемо її капіталом. Вони – це чиясь праця, чиясь власність, чиєсь майно. Працею коня можна тягнути віз, капіталом можна зрушувати гори, цілком дослівно…

Як правило капітал у руках однієї людини – це вислід праці багатьох людей, без яких того капіталу не було б. Одна людина може, має право тим капіталом орудувати, значить – вкладати свою працю на те, щоб творити ті корисні діла, яких людина-одиниця своєю працею творити не в силі. Хто так орудує капіталом, той здобуває великі заслуги. Хто ж розтрачає капітал для своєї приємности і без користи його розкидає, той, не зважаючи на те, як цей капітал опинився в його руках, – робить злочин: краде чужу працю…

З таким розумінням вартости грошей в”яжеться і потреба ощадности. Щадити – значить свідомо зберігати здобутий капітал для того, щоб його в справжній потребі розумно і доцільно використати.

Далі буде…

Львівська обласна громадська організація «Західноукраїнський регіональний навчальний центр» оголошує про початок відбору учасників на тренерів з підприємництва у межах україно-польського проекту під назвою «Ініціативна молодь – Регіональна система підготовки тренерів у сфері підприємництва в українській системі освіти».

Проект спрямований на формування бізнес-активності та навчання основ підприємницької діяльності в молодіжному середовищі.

Проект реалізується Фундацією Розвитку Місцевої Демократії, Малопольським Інститутом місцевого самоврядування і адміністрації, м. Краків, та Львівською обласною громадською організацією «Західноукраїнський регіональний навчальний центр» і фінансується в рамках Програми польської співпраці розвитку Міністерства Закордонних Справ «Польська допомога задля розвитку 2012».

Цільовою групою проекту є вчителі та працівники неурядових організацій та установ культури, які займаються молодіжними проблемами з сільських районів та з малих міст Львівської , Івано-Франківської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Закарпатської областей.

Запрошуємо Вас залучитись до реалізації мети проекту – розробки української моделі навчання підприємництва в школах Західної України та, якщо ви відповідаєте наступним критеріям відбору, до 15 червня 2012 року надіслати заповнену аплікаційну форму та мотиваційного листа на електронну адресу: oksana4med@gmail.com

Більше інформації – тут.

Напевно не всі знають, що в новацтві існують три вмілості з економічно-господарського виховання. Тут новацтво давно “обскакало” юнацтво, і вже не перше покоління 9-11 річних новаків та новачок навчається основ фінансової зарадності під час здачі вмілостей “Економіст”, “Банкір” і “Підприємець”. Сьогодні у День захисту Дитини публікуємо вимоги до них. Для новацьких виховників це – додаткова нагода набратися натхнення до цих вмілостей, а для юнацтва – гарний спосіб реалізувати цікавий захід чи проект на пробу. Адже найкращий спосіб навчитися самому – навчати інших;)

ПІДПРИЄМЕЦЬ
Про власну справу. Вік: 9-11 років

1. Довідайся, які бувають підприємства та хто такий підприємець.
2. Назви відомі тобі підприємстава та розкажи про товари, які вони виробляють, чи послуги, які вони надають.
3. Поясни, що таке бізнес-план, капітал, обіг капіталу, собівартість та прибуток.
4. Довідайся, які умови створені в Україні для розвитку приватних підприємств (реєстрація, ліцензія, податки, пільги, кредит).
5. Поясни своєму рою на прикладах, що таке місткість ринку, монополія, конкуренція та реклама.
6. Відвідай українське підприємство, яке є в твоєму місті та познайомся з його діяльністю.
7. Спробуй скласти бізнес-план та організувати невелику власну справу для пластового заробітку. Наприклад: змайструвати обручики для пластових хустинок, зробити якісь українські обрядові прикраси або приготувати тістечка, продати це на пластовому святі чи забаві, а кошти використати на табір, мандрівку, ремонт в домівці або для передплати пластових журналів.

БАНКІР
Про гроші і про банківську справу. Вік: 8-10 років.

1. Дізнайся, звідки походять слова “банк”, “банкір”, “банкнота”.
2. Збери невеличку колекцію грошей різних країн, або грошей, які були в обігу в Україні в різні роки.
3. Поясни, що таке вклад, рахунок, позика, кредит, застава і відсотки.
4. Довідайся, який банк випускає в обіг українську національну валюту та що таке банківський резерв.
5. Відвідай будь-яке відділення банку та довідайся як воно працює.
6. Досліди рейтинг украхнських банків та скажи, які з них є найнадійніші та найуспішніші.
7. Спільно з батьками відкрий свій власний рахунок в банку.

ЕКОНОМІСТ
Про товар, капітал і управління фінансами. Вік: 9-11 років.


1. Поясни звідки походить термін економіка. Послухай розповідь або прочитай про перші способи обміну товарів, про винекнення грошей та про історію української гривні.
2. Дізнайся кому належить право карбувати монети і встановлювати податки, які з того вигоди та небезпеки.
3. Поясни як стан економіки в Україні впливає на добробут твоєї родини.
4. Зроби ілюстрації до основних економічних законів та представ їх своїм друзям.
5. Поясни що означає держава з сильною, слабкою, перехідною економікою. Назви країни, яким відповідають перераховані типи економіки.
6. Заграй з роєм в економічну гру в якій можна буде прослідкувати ріст інфляції, курс національної валюти, бартер.
7. Довідайся, яка є різниця між відкритими і закритими акціонерними товариствами, приватними і державними підприємствами.
8. Склади бюджет ройової прогулянки (необхідні виряд і витрати та можливі джерела забезпечення).
9. Протягом пів року опікуйся ройовою скарбничкою та організуй ройову збірку грошей для доброго діла. Наприклад: багодійна лотерея або вистава на пластовій забаві, отримані кошти можна дати на українську церкву, для лікування, для дітей сиріт, тощо.

Презентуємо чудові ідеї пластового заробітку та фінансового забезпечення заходу від організаторів крайового новацького екологічного табору.

Кожного року перед таборовим літом перед проводом кожного табору постає запитання: де взяти гроші? І можливо це діє 100-ліття, а можливо просто прийшов “той час”. Важко зараз визначити. Однак зрозуміло одне: сидіти і чекати допоки хтось зрозуміє, що ми потребуємо допомоги, вже не можна. Тому новацькі виховники станиці Львів в рамках організації крайового екологічного табору вирішили згадати старі традиції та відродити пластовий заробіток.

Ми вже пошили спеціальні екоторбинки “Зелений вітрячок”, які всі бажаючі можуть придбати та підтримати організацію табору , а також будемо проводити новацькі екопрезентації.

Під наш приціл потрапили дві великі компанії Львова: Nestle та СавСервіс. Новаки та новачки будуть розповідати тут про глобальні екопроблеми, привертаючи цим увагу до нашого навколишнього середовища. Історії про Байдужика – вірус, який живе з нами і змушує нас не дбати про природу; малюнки, на яких новацтво покаже екопроблеми дитячими очима, ось одні з елементів презентацій. Сподіваємось, що дитячі історії змусять не одну людину задуматись про те, що нас чекає у майбутньому.

Всі охочі працівники компіній зможуть також підтримати новацький екотабір як простою благодійною допомогою, так і купуючи екоторбинки.

А що зробив ти для організації свого табору?

P.S. Ви ще маєте можливість придбати екоторбинки. Звертайтесь до Ірусі Янів  ircja.janiv@gmail.com або телефонуйте: 0633900862.

А також шукайте торбинки в кав`ярні “Меделін”.

Джерело: Пластовий портал.

День ощадності

Травень 19, 2012

20 травня Україна святкує День банківського працівника. Але мало кому відомо, що професійне свято банкірів України є правонаступником Дня ощадності, котрий був започаткований українцями ще у 1927 році. Його метою було навчити людей ощадно ставитись до своїх речей, затрат часу, вміння економити кошти і формувати власну економічну силу.  

У 1920-1930 рр. уся західно-українська громадськість активно відзначала Свято ощадності, під час якого не лише вшановували кращих банківських працівників та громадських діячів, причетних до розвитку банківської справи, заохочували населення вкладати кошти у розвиток національного виробника (що було особливо цінним у складних умовах іноземного поневолення), але й водночас творили нову ідеологію, засновану на принципах ощадливості. Ощадність асоціювали зі «здоровим і правильним господарюванням», заснованим на розумній економії, прагматизмі, раціональному використанні наявних ресурсів і виробничих заходів. Ощадний рух був своєрідною боротьбою за економічну, а відтак і політичну незалежність. 

Великим прихильником руху був митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький. Він був найзаможнішим греко-католиком, який створив на Галичині тіньовий уряд, що опікувався господарськими справами краю та став одним із засновників та акціонерів першого українського банку. Значною мірою, завдяки митрополиту Земельний банк невдовзі став єдиним українським банком, що здобув визнання у світі, а його цінні папери оплачували у всіх банках Європи.

Священики порівнювали економність з умінням обмежувати егоїстичні прагнення, турбуватися про ближніх, любити Батьківщину. Отці переконували, що тільки віруючі люди спроможні побудувати добрий економічний лад, оскільки їхньою метою є не лише особистий дохід, а й загальний добробут у державі.

Атрибутом руху Ощадності на Україні на поч. 20 ст. була пушка ощадності, так би мовити, прабабця сучасних скарбничок. Зовні схожа на скарбничку, яку замикали ключиком, з отворами для банкнот і монет. Аби не ходити з маленькими сумами в банк, їх збирали в пушку, а згодом, уже маючи певні накопичення, відкривали депозитний рахунок. Щоб не було спокуси витратити назбирані кошти, ключик від пушки залишали в банку. Усі ці заходи заохочували населення по-господарському ставитися до грошей, а відтак сприяти заможності всієї країни.

Світ і День ощадності

27 жовтня 1988 року представники ощадних кас із 29 країн зібралися в Мілані на свій перший Інтернаціональний спеціалізований конгрес. Останнього дня форуму – 31 жовтня – народилася ідея “на згадку про перші збори ощадних банківських інститутів усіх країн” щороку відзначати Міжнародний день економії. Однак, за задумом творців, присвятити цей день слід ощадливому ставленню не тільки до грошей, а й до часу, сил, дбайливому ставленню до речей тощо. Міжнародний день економії офіційно затвердили директивою ООН.

Нині дні ощадності святкують у Франції, Болгарії, Словенії, Боснії, Італії. Особливо святкують цей день знані своєю ощадливістю німці. У Німеччині навіть побутує жарт – німці не заробляють гроші, вони їх економлять. Через таку от любов до економії, “Міжнародний день економії” любить і народ і бізнес. До цього дня багато банків і магазини приурочують спеціальні рекламні акції. В усіх ЗМІ і в школах та дитячих садочках розповідають про економію.

Пам’ятник ощадності в Україні

Центральну постать скульптурної групи авторства Леонарда Марконі на куполі Музею етнографії у Львові називають по-простому “Статуя Свободи”. І це не дивно – надто вона схожа на нью-йоркський оригінал: сидячи жінка тримає в руці смолоскип, а на голові в неї “корона”. Насправді ж скульптура символізує ощадність, бо прикрашає споруду, збудовану 1891 року для Галицької ощадної каси. Вважають, що фігура в центрі групи уособлює економічне процвітання, смолоскип в її руці – вільну комерцію, а чоловіки з обох боків – успішне сільське господарство та промисловість. Усе це мало б відображати готовність народу власними силами домогтися добробуту й поступу в рідній господарці.

Джерело: Університет Банківської Справи.

Гуртковому скарбнику

Травень 15, 2012

Раніше ми писали про те, що нерідко обов’язки скарбника у пластовому курені зводяться тільки до збирання внесків, хоча згідно з правильником УПЮ його повноваження значно ширші. Сьогодні публікуємо інформацію про те, як бачили  успішне провадження ділянки гурткового скабника засновники Пласту.

Навчися орудувати несвоїми грішми і зберігати їх. Не Твій гріш у Твоїх руках – свята річ. Багато чи мало тих грошей, Ти мусиш їх берегти і кожної хвилини бути готовим здати по них детальний звіт.

Якщо їх більше, тоді треба Твому гурткові стати членом ощадного товариства і зберігати їх.

Але звичайно невеличкий капітал буде у Твоїх руках: дрібні вкладки членів, може з їхнього власного заробітку, частіше з заробітку їх бітьків. Та все таки за якийсь час зможете придбати гурткові не одне таке, чого один член сам для себе не зміг би придбати, а в гуртку зможуть усі спільно тим користуватись. Це може бути бібліотека з цікавими книжками, може м’яч, може, шатро для прогулянок, може, вонд на спільну мандрівку, чи хвилева підмога другові. І без числа інших потреб.

Треба лише, щоб Ти сумлінно і певно зберігав цей гуртковий капітал, щоб ти орудував ним лише в порозумінні з гуртком, по змозі за порадою досвідних і довірених старших осіб. Важливо, щоб ти також вів рахунки і щоб Ти теж придумував, як можна б цей капітал побільшити. Бо, наприклад, можна за ці гроші закупити якийсь прилад, що ним міг би гурток, чи один-два його члени, запрацювати дальші гроші,  і то більше, ніж можна зібрати з членських внесків…

… Гурткові гроші завжди тримай цілком окремо і ніколи не мішай з ними будь яких інших, наприклад власних грошей. Ніколи не позичай собі самому гурткових грошей. Кожної хвилини будь готовий здати докладний рахунок зі стану гурткової каси і домагайся сам, що якийсь час, перевірки твоєї діяльності. Перераховуй дбайливо і безпечно усі касові документи і в усіх випадках домагайся докладних посвідок. Сам теж видавай докладні посвідки на гроші, що впливають до каси.

Навчися співдіяти з гуртковим провідником. Хай він підпише тобі кожну посвідку на кожен видаток і Твою записку прибутку до каси. Треба, щоб Ти придбав до гуртка відповідну касову книгу і в ній записував окремо витрати, окремо прибутки так, щоб при перевірці згоджувалися всі рахунки, сума прибутків, сума витрат і стан каси. (Зразки сучасних фінансових бланків для книги скарбника можна скачати тут. – ред.)

Джерело: Життя в Пласті. Видання четверте. Торонто, 1997 р. – с. 268-269

Продовжуємо публікувати уривки з “Життя в Пласті” Олександра Тисовського та проектувати його ідеї на сучасні реалії. Сьогодні мова піде про елементи фінансово-господарського виховання, що використовуються при здачі третьої проби.

Дрот у “Житті в Пласті” подає наступні вимоги до здачі проби “Скобиного лету”:

Розділ 1. Три головні обов”язки пластуна:

д) Подасть проєкт і за згодою пластового проводу переведе збірне добре діло куреня (пластовий заробіток на добродійну ціль).

Розділ 2. Пластовий закон:

г) матиме книжку ощадної каси з сумою грошей, потрібною на однотижневий табір.

Перелік документів необхідних для допуску до здачі ІІІ проби:

6. Щаднича книжечка з вимаганою сумою заощадження.

На сьогоднішній день третя проба не ставить обов’язкових вимог щодо проектів. Але рекомендує у розділі провідництво реалізувати один із наступних заходів:

Залучить курінь або гурток до пластового заробітку.

Ця точка дає можливість проявити свої провідницькі здібності – планування, організацію інших людей, відповідальне переведення акції згідно усіх вимог. Вона має на меті поширення традиції пластового заробітку заради зміцнення фінансової зарадності пластунів у повсякденному житті та наповнення курінних\гурткових скарбничок. 

 Спільно з куренем організує і проведе пластовий заробіток для благодійної чи суспільно-корисної акції.

Гроші не повинні бути самоціллю, а лише допоміжним засобом у досягненні мети, здійсненні мрій та задумів, допомоги іншими. Акцент слід робити саме на цьому. Водночас вони є інструментом, якого потребуємо при досягненні поставлених цілей. То ж юнаку чи юначці незайвим буде серйозніше задуматись над пластовим заробітком та його проведенням, аби здобути більше знань та вмінь з цієї галузі, аби згодом вже впроваджувати їх у своїй виховній/адміністративній/інструкторській діяльності, особистому житті. 

Пропонуємо вам для розминки ребуси про основні економічні поняття. Користуйтеся на здоров’я на сходинах, інтелектуальних змагах чи гутірках.

Продовжуємо серію публікацій про фінансово-господарські елементи пластової методики та їх історію. Сьогоднішня публікація – про здачу ІІ проби УПЮ.

Згідно з “Життям в Пласті”, початково проба “Скобиного хвату”, у розділі “Пластовий закон”, містила таку точку:

  • Викажеться щадничою книжечкою з заощадженою сумою грошей принаймі на покриття видатків дводенної мандрівки

Теперішня друга проба ІІ ставить трохи осучаснені вимоги:

  • Спільно з куренем проведе пластовий заробіток для реалізації пластової акції.
  • Складе кошторис та фінансовий звіт одної із запропонованих акцій (курінна мандрівка, табір).
Пластун, як потенційний майбутній лідер, організатор різноманітних заходів не може оминути фінансового їх підґрунтя. Навіть якщо він не буде займатися фінансами безпосередньо, то як відповідальна особа повинен орієнтуватися в основних засадах праці з фінансами і контролювати порядок з ними. Складення кошторису це в першу чергу вміння планувати, розподіляти, аналізувати наявні ресурси і потреби. Фінансова звітність на підставі цього кошторису – це уважне ставлення до документів, важливе як для особистої дисципліни, так і для майбутньої співпраці з органами влади, фінансовими установами – тим, з чим в житті зустрічається кожен.

Під час планування та організації пластового заробітку пластуни можуть здобути здібності, що знадобляться їм і у «реальному» світі, а також стануть у пригоді конкретному гуртку, куреню та усій пластовій спільноті. Наприклад: складання бюджету, постановка цілей, оцінка своїх можливостей, мистецтво домовлятися та переконувати, вміння розпоряджатися ресурсами. Навчаємось у грі.