Тиза21день – це віртуальна гра, яку на свої шпальтах пропонує платформа творчих практик Biggggidea

Щодня, протягом 21 дня автори проекту розміщують інформацію про те, як ефективно використовувати гроші, як зменшити свій внесок у споживацьке суспільство і налагодити зі своїми фінансами більш гармонійні стосунки. Кожен день автори проекту пропонують читачам осмислювати і практикувати нові знання про фінансову зарадність.

Проект піднімає гарні, хоча часом дискусійні теми, які тим не менше можуть бути цікавими наприклад для пластових дебатів.

Сторінку проекту можна знайти тут.

В продовження до попередньої теми пропонуємо вам переглянути веселу візуалізацію еволюції грошей. Цей мультик – спільний проект одного з українських банків, компанії VISA Україна та школи неформальної освіти “Уроки тітоньки Сови”.  Це чудовий матеріал для ілюстрації гутірок для старшого новацтва та молодшого юнацтва, і просто для усіх зацікавлених тематикою.

Повну його версію можна знайти тут.

Приємного перегляду!

Зараз неможливо уявити життя суспільства без грошей. З ними змушені мати справу абсолютно усі. Гроші існують майже стільки ж, скільки пам’ятає себе людство, однак до нас вони дійшли в дуже зміненій формі. Сьогодні спробуємо трохи розказати про те, чому ж вони виникли і навіщо існують.

З найдавніших часів люди починали обмінюватися різноманітними предметами (бартер). Історики відзначають, що бартер виник у період первіснообщинного ладу.  Той хто ходив на полювання, міг обміняти м”ясо на зерно у того, хто займався сільським господарством. Однак з часом деякі речі стало важко визначати: що дорожче – добротний лук чи корова? чи вигідно обміняти мішок картоплі на три літри меду?  З”явилася потреба на встановлення загального еквіваленту для обміну, цінність якого визнавали би усі. Функцію грошей почали виконувати всілякі предмети споживання, які користувалися найбільшим попитом: в одних народів – хутра, в інших – тканина, у третіх – сіль, мушлі, бурштин і таке інше. Досить часто цю роль відігравала худоба. Однак необхідно було щось універсальне, довговічне і зручне, що б не займало багато місця і одночасно досить коштовне. Вже в ІІ тисячолітті до н.е. у Древньому Єгипті використовують як гроші золоті кільця, а в країнах басейну Егейського моря – мідні злитки, що мають форму бичачої шкіри.

Уважається, що найперші монети були зроблені в Китаї й древньому Лідійському царстві (Мала Азія) в VII столітті до н.е. Вони мали вигляд круглих злитків дорогоцінних металів, виготовлені за єдиними стандартами. Паперові гроші з’явились в X столітті – знову ж у Китаї, де, як відомо, уперше почали виготовляти й сам папір. Перші європейські банкноти з’явилися в Швеції в 1661 році. Спочатку паперові гроші випускалися комерційними банками, але з XVIII століття це стало винятково прерогативою держави. Технічна революція XX століття створило новий вид грошових відносин – безготівковий. У середині XX століття в побут увійшла перша кредитна карта Dinners Club, яку можна було використовувати для обідів у кредит у ресторанах. Сьогодні кредитки – один із найбільш популярних платіжних інструментів у світі.

Що ж робить гроші грошима? – Їх основні функції:

  • Міра вартості. Саме за допомогою грошей ми можемо зрозуміти, чим цінність (вартість) одного товару відрізняється від іншого.
  • Засіб обміну. Гроші виступають у ролі посередника між одною людиною (організацією), що хоче щось купити, і іншою людиною (організацією), що хоче щось продати.
  • Засіб накопичення. Гроші застосовуються для створення запасу багатства як людини, так і організації й країни в цілому.

Сьогодні пропонуємо вам матеріал для гутірки, дискусії, чи просто роздумів вголос. 

У Давньому Римі вільні громадяни були звільнені від податків – їх стягували лише з рабів та чужинців. Але грошей частенько не вистачало на усі потреби, тому римські імператори вводили й свої додаткові податки. Так, наприклад, римський імператор Веспасіан, що правив у 69-79 роках, ввів податок на  туалети.  Спадкоємець трону Тіт докоряв батькові, що той, у своєму прагненні заробити побільше грошей, дістався навіть до «нужників». Але коли були отримані перші збори по новому податку, Веспасіан підніс до носа сина монету і запитав, чи відчуває той неприємний запах. «Ні, не відчуваю», – відповів Тіт. «Але ж це гроші з сечі!» – сказав Веспасіан. З того часу й пішла приказка «гроші не пахнуть».

У сучасному світі, послідовники цього принципу вважають, що для одержання прибутку будь-які засоби добрі.  Тому й потрапляють наприклад в аптеки замість ліків підробки, на прилавки магазинів замість м’ясних  продуктів – мішанки з сої та невідомих субстанцій, а у річки – відходи з великих виробництв. Гроші, зароблені у такий спосіб, не пахнуть. Та чи дійсно мета виправдовує засоби?