24 березня у Львові курінь “Буриверхи” запрошує бажаючих довідатися, як правильно залучати кошти на пластові заходи. 
“А можна мені знайти гроші на акцію, якщо ця акція курінна і на ній буде тільки наш гурток?” 
(Оленка, 12 років)
“Коли йти до спонсорів, якщо  «Стежками героїв» починаються через місяць?” 
(Роман., 26 років)
“Як дістати гроші, якщо в мене є лист від станиці? Продати його?” 
(Віталік, 16 років, третьопробник)
Якщо у Вас виникають схожі питання, або Вам часто доводиться їх чути, то 6-й курінь УСП “Буриверхи”,  за підтримки ст. Львів 24 березня 2013 року організовує  вишкіл з фандрейзингу, на який запрошується старше юнацтво та старшопластуни.
Досвідчені інструктори поділяться досвідом з вами в цій галузі, а дехто навіть розповість як залучив свій перший  мільйон, але….Тссс!
Зголоситись можна тут
Дедлайн –   22 березня.
Вкладка 25 грн.
Навчімося працювати зі спонсорами правильно!
Маєш запитання?!
Звертайся за телефонами: 063 022 07 57, 096 807 48 84  Ірина Миронова
Джерело: Пластовий Портал 

Продовжуємо роздуми Дрота на тему ощадності, останньої із серії публікацій про “Життя в Пласті” присвяченої 100-літтю Пласту.

Щоб щадити, треба вміти заробити. Хто дістає гроші даром, той звичайно не вміє оцінити грошей, не вміє найти міри, коли їх витрачує, і не вміє обчислити своїх прибутків. Коли мої чи Твої батьки такі заможні, що не потребуємо заробляти на прожиток, то саме для самовиховання у Пласті мусимо подбати про нагоду, щоб заробити. Можемо навіть улаштувати це таким способом, що виконаємо дома потрібне діло, за яке треба б заплатити, наприклад: направити попсований дзвінок, зміцнити забезпечення струму, залатати дірявий бляшаний горщик. Само собою, такі роботи вимагають умілости і вправности. Аджеж від чого пластун пластуном? Не слід думати, що вимога проби вже виконана, коли ми заробили й заощадили тільки те, що в вимозі назначено як найменшу суму. Змістом цієї вимоги є розуміння і здійснювання ощадності. Мусимо заробляти стільки грошей, щоб купити на них добрі книжки, час від часу зробити собі якусь приємність тощо, а як ощадність відкладати лише те, що ми мали б видати на зайві речі (як то буває в інших – на пиво, горілку, цигарки, надмір солодощів тощо). Та ще пам”ятаймо, що ощадність – це не лише добре господарювання заробітком, але й  розумне та обережне користування речами, що їх куплено.

Зужита річ – це начебто виданий гріш. Як можна без потреби видавати гроші, так можна й без потреби зуживати речі, які набуто за гроші.  Отже пластун дбає, щоб не зуживати швидше й більше речей ніж потрібно. Як гроші в ощадній касі, так і одяг, білизна, посуд, тощо мають бути чисті, їх треба дбайливо переховувати, забезпечувати від пороху, світла, шкідників до часу, коли доведеться ними користуватися. Таким способом пластун заощаджує багато грошей, бо довго їх використовує. Ощадність теж треба поширити на громадське добро. Кожне громадське спорудження теж коштує гроші, що їх пластять, як податки, наші батьки, родичі, знайомі, всі громадяни. Знищенні спорудження треба направляти й за них платити гроші, за які можна б щось нове придбати, поліпшити, прикрасити.

Але не попадаймо у другу крайність: не будьмо скупими. На те, шо справді потрібне, що корисне, де треба негайно допомогти, де, як кажуть, “подвійно дає той, хто скоро дає”, пластун дає гроші. Він не боїться, що сам опиниться у грошовому клопоті. Пластун радо дає річ, без якої може у близькому ммайбутньому або загалом обійтися, а з якої може хтось інший добре користати. “Добре користати” – це значить, що ця річ не є така знищена чи зіпсована, що нікому не пригодиться.

Олександр Тисовський. “Життя в Пласті”. Четверте видання. Торонто, 1997 – с. 460-464

А тим часом ми завершуємо серію публікацій уривків із “Життя в Пласті” присвячену фінансово-господарському вихованню пластунів. Сьогодні мова піде про поняття “ощадність” та те, як його розумів доктор Олександр Тисовський.

Пластовий Закон. Т.4. Пластун ощадний.

Без потреби і користи не витрачає ні гроша, ні часу, ні енергії, а що йому залишиться, зберігає на таку хвилину, коли буде потрібно.

Дуже важлива справа бути свідомим вартости грошей, розуміти потребу ощадного ій розумного витрачання їх. Це ж бо не якийсь без труде найдений кусень металю чи аркуш надрукованого паперу.

У цій блискучій монеті чи чепурному банкноті міститься – немов заворожений – важкий труд і частинка життя якоїсь людини. Може це праця і зужитий час Твій власний, може, Твоїх батьків, може, когось іншого. Але хоч би чия це праця була, нам треба завжди про неї пам”ятати і, витрачаючи гроші, про неї подумати. Кожна корисна людина працює, щоб жити і радіти життям. У цілій природі лише праця дає право до життя. Приглянься до ластівки – скільки вона налітається, поки зловить поживу для себе й своїх дітей. Це літання для неї не забава, а тяжка праця. Не зможе вона літати – згине сама, згинуть її діти. Праця – це життя, життя – це праця. лише так і жили давніше люди: що з трудом уловив чи назбирав, те і з”їв, а не зміг ловити чи збирати – то гинув з голоду. Тверде було колись життя.

З часом люди придумали міняти свою працю або працею добутий продукт на гроші. За них знов могли дістати працю інших або все те, що інші працею здобули й мали більше, ніж зужитковували самі… Кожний, хто працює, міняє за допомогою грошей свою працю на все те, чого потребує для життя. Можемо сказати, що праця перетворюється на гроші або на щось інше – вартісне і тривале. Ось дім – це сконденсована праця багатьох робітників, що одержали за це гроші, щоб змогти за це жити. Гроші запрацьовані й складені в касі – це теж сконденсована праця. У цій формі звемо її капіталом. Вони – це чиясь праця, чиясь власність, чиєсь майно. Працею коня можна тягнути віз, капіталом можна зрушувати гори, цілком дослівно…

Як правило капітал у руках однієї людини – це вислід праці багатьох людей, без яких того капіталу не було б. Одна людина може, має право тим капіталом орудувати, значить – вкладати свою працю на те, щоб творити ті корисні діла, яких людина-одиниця своєю працею творити не в силі. Хто так орудує капіталом, той здобуває великі заслуги. Хто ж розтрачає капітал для своєї приємности і без користи його розкидає, той, не зважаючи на те, як цей капітал опинився в його руках, – робить злочин: краде чужу працю…

З таким розумінням вартости грошей в”яжеться і потреба ощадности. Щадити – значить свідомо зберігати здобутий капітал для того, щоб його в справжній потребі розумно і доцільно використати.

Далі буде…

Продовжуємо серію публікацій про фінансово-господарські елементи пластової методики та їх історію. Сьогоднішня публікація – про здачу ІІ проби УПЮ.

Згідно з “Життям в Пласті”, початково проба “Скобиного хвату”, у розділі “Пластовий закон”, містила таку точку:

  • Викажеться щадничою книжечкою з заощадженою сумою грошей принаймі на покриття видатків дводенної мандрівки

Теперішня друга проба ІІ ставить трохи осучаснені вимоги:

  • Спільно з куренем проведе пластовий заробіток для реалізації пластової акції.
  • Складе кошторис та фінансовий звіт одної із запропонованих акцій (курінна мандрівка, табір).
Пластун, як потенційний майбутній лідер, організатор різноманітних заходів не може оминути фінансового їх підґрунтя. Навіть якщо він не буде займатися фінансами безпосередньо, то як відповідальна особа повинен орієнтуватися в основних засадах праці з фінансами і контролювати порядок з ними. Складення кошторису це в першу чергу вміння планувати, розподіляти, аналізувати наявні ресурси і потреби. Фінансова звітність на підставі цього кошторису – це уважне ставлення до документів, важливе як для особистої дисципліни, так і для майбутньої співпраці з органами влади, фінансовими установами – тим, з чим в житті зустрічається кожен.

Під час планування та організації пластового заробітку пластуни можуть здобути здібності, що знадобляться їм і у «реальному» світі, а також стануть у пригоді конкретному гуртку, куреню та усій пластовій спільноті. Наприклад: складання бюджету, постановка цілей, оцінка своїх можливостей, мистецтво домовлятися та переконувати, вміння розпоряджатися ресурсами. Навчаємось у грі.

Пластова кооператива продовжує свої традиції. Запрошуємо до участі!

Учасники ярмарку матимуть змогу спробувати себе у пластовому заробітку, поділитися своїми особливими знаннями і вміннями зі усіма учасниками Дня Пластової Присяги. Крім того, позмагатися у своїй майстерності та підприємницьких здібностях, а також зробити щонайменше одне добре діло. Адже обов’язковою умовою участі у кооперативі є пожертва 10% від отриманого прибутку на одну із запропонованих пластових цілей.
Кожному учаснику кооперативи забезпечується:

- право розміщувати свою крамничку чи майстерню на Дні Пластової присяги в спеціально відведеному місці (28 квітня з 16:00 до 18:00);
– торгова площа розміром приблизно з парту;
– вивіска та ціннички за кольором уладу (за потреби).

Зголоситися до участі в Кооперативі можна тут.

Останній день прийому зголошень та супровідних матеріалів – 22 квітня.

Увага! Кількість місць обмежена!

Джерело: Пластовий Портал

Аукціони та лотереї – це перевірені способи пластового заробітку, особливо, якщо його метою є добре діло. Традиції таких заходів є дуже популярними у Пласті в Америці та Канаді. Окрім збору коштів вони мають і іншу мету – гуртують Пластсприят та ближче знайомлять його із діяльністю пластунів, що є дуже потрібним для розвитку організації. Нижче – стаття про аукціон та лотерею, присвячені 100-літтю Пласту, що їх організувало новацтво Івано-Франківська.

У неділю, 4 березня в станиці Івано-Франківськ пройшов новацький захід під назвою «Сто талантів», який був присвячений 100 річниці організації.

До цієї події новаки готувались протягом цілого лютого. Вони виготовляли своїми руками різноманітні мистецькі вироби. Мета такого заходу було продемонструвати батькам які ж талановиті їхні дітки. Для всіх присутніх, а таких було близько 150 осіб була проведена і розважальна програма, яка складалася із музичних та інтелектуальних конкурсів.

Також, при вході на свято всі охочі могли придбати лотерейний квиток, за яким відбувався розіграш призів у вигляді дисків із новацькими піснями та сувенірні відзначки 100 річчя Пласту. У другій частині свята пройшов аукціон дитячих виробів. Присутні батьки могли позмагатися увикупі різноманітних лотів. Найдорожчий лот – подушечки для шпильок був проданий аж за 50 грн.

Новаки та новачки щасливі, що долучилися до збору коштів на Перший в Україні пам’ятник «Пластунам, що не зламали своїх присяг» і продали свої талановиті вироби на суму 1022 грн.

Джерело: Пластовий портал.

25-26 лютого у Львові в рамках Дня Пластуна 2012 відбувався скаутський ярмарок “Пластова Кооператива”, організований 11 куренем УСП НепрОсті. Про те, як він минув, читайте нижче.

До участі у ярмарку зголосилося 12 крамничок та майстерень, що запрезентували пластовому загалу різноманітний асортимент. Були там крамнички виробів ручної роботи він Непростих та Степових Відьом, майстерня малюнку на склі від пластунки з Тернополя Віти Возняк, а також крамничка пластової символіки та літератури. Курінь ім. Марти Чорної продавав свої співаники, а курінь ім. Івана Богуна розповсюджував продукцію видавництва “Старого Лева”. Ярославни і Степанівни пригощали випічкою власного приготування. А у крамничці від Ордену Хрестоносців серед іншого можна було придбати набір карток для гри в “Мафію” та футболки Дня Пластуна.

В рамках кооперативи діяла теж інфо-точка 100-ліття Пласту, де бажаючі могли поставити питання стосовно святкувань та зареєструватися до участі.

Обов”язковою умовою участі у ярмарку було перерахування 10% від свого прибутку на пластове добре діло. В результаті учасники ярмарку 330 грн передали на розвиток Дня Пластуна, ще 400 грн – на пам”ятник пластунам, що не зламали своїх присяг.

Сподіваємося, що і учасники, і покупці залишилися задоволеними, а така ініціатива буде розвиватися і надалі.

Відео-ролик про пластову кооперативу на Дні Пластуна 2012 можна переглянути тут.

Для всіх творчих та підприємливих в рамках Дня Пластуна 2012 стартує скаутський ярмарок “Пластова кооператива”!

Учасники ярмарку матимуть змогу спробувати себе у пластовому заробітку, поділитися своїми особливими знаннями і вміннями зі усіма учасниками Дня Пластуна. Крім того, позмагатися у своїй майстерності та підприємницьких здібностях, а також зробити щонайменше одне добре діло. Адже обов’язковою умовою участі у кооперативі є пожертва 10% від отриманого прибутку на одну із запропонованих пластових цілей.

Кожному учаснику кооперативи забезпечується:

- право розміщувати свою крамничку чи майстерню на території Дня Пластуна (25 і 26 лютого);
– торгова площа розміром приблизно 1х1 м;
– вивіска та ціннички за кольором уладу (за потреби);
– розміщення інформації про крамничку чи майстерню у спеціальному промо-ролику Кооперативи «ПВА» на Дні Пластуна.

Зголоситися до участі в Кооперативі можна тут.

Бажаючих розмістити свою афішу у промо-ролику ярмарку, просимо надіслати її разом із невеликим супровідним текстом-анонсом на адресу e.vyshkil@gmail.com. (Вимоги до афіші: 1 картинка розміром до 1 Мб, формат jpeg; текст коментаря – до 100 знаків).

Останній день прийому зголошень та супровідних матеріалів – 18 лютого.

Увага! Кількість місць обмежена!

Пластові співаники, до складу котрих входить добре перевірений репертуар, можуть зацікавити і людей з-поза Пласту, особливо, якщо містять ноти чи акорди, та призначені для конкретної аудиторії.

Схоже, цю думку поділяють і дівчата з куреня імені Марти Чорної зі Львова, котрі самостійно виготовляють та розповсюджують пластові співаники:

“Набридло мовчати на ватрі, коли всі весело співають? У твоєму старому співанику всього 30 пісень з 90-х років? Не можеш вмістити його у наплечник?  Не засмучуйся! Вихід є!

З’явилась вигідна пропозиція, для кожного куреня, гуртка та пластуна! Крутий, компактний співаник від куреня ч. 52 ім. Марти Чорної. Зручний, не великої форми та ваги співаник, його легко носити з собою у сумці, наплечнику чи навіть у внутрішній кишені куртки.

232 сторінки відомих та маловідомих пісень різної тематики. Співаник вже поширений у 3 куренях Львівської станиці. Цей співаник можна придбати за вигідною ціною 19 гривень 99 копійок, та це ще не все! При замовленні  від 15 екземплярів діє пластова знижка 5%.

Поспішайте! Кількість екземплярів обмежена

Замовити співаник можна за номером 0934797019 або 0933197499 – Юля, e-mail:Monstruk@i.ua

Готуй сани влітку, а пластові пісні взимку! :)”

Джерело: Пластовий Портал.

Досить часто пластуни задають собі питання, чому для Пластового Закону обрано такі, а не інші людські чесноти. Адже їх є дуже багато, але засновники Пласту виділили саме ці 14. Якщо ж розмірковувати над кожною з них, то стає зрозумілим, що точки пластового закону це не лише риси характеру, це свого роду заклики до дій, адже їх неможливо дотримуватися без практичного застосування. Кожна з цих точок передбачає взаємодію з оточуючим середовищем, а їх втілення може впливати на обставини довкола нас. Те наскільки ми відповідаємо Пластовому Закону залежить тільки від нашої самодисципліни і праці над собою, і майже не залежить від наших талантів чи природніх здібностей. А його практикування фактично відображає нашу життєву позицію, впливаючи тим самим на здорове функціонування цілого суспільства.

Нижче пропонуємо вам зразок гутірки на тему “Пластун ощадний”, котру розробили пластуни з Канади. Її мета  – знайти межу між скупістю та марнотратністю, подумати, чому ця точка є необхідною, а також проаналізувати свою щоденну практику ощадності.
Джерело: “Пласт” в Канаді.