3 серпня 2012 року в Україні стартував проект “Шкільна Академія Підприємництва” – платформа для розвитку підприємницьких навиків у школярів. Проект реалізовують Центр Розвитку Освіти (Польща) та Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти у співпраці із пілотними школами у декількох областях України.


Підставою для ініціації проекту є загальноєвропейські рекомендації щодо ціложиттєвої освіти, у яких сьома ключова життєва компетентність – це ініціативність та підприємливість як здатність особи втілювати ідеї у життя. Ця компетентність охоплює творчість, інноваційність, здатність іти на ризик, а також уміння планувати заходи та здійснювати їх для досягнення поставлених цілей.

Метою проекту є розвиток у учнів і вчителів культури підприємництва та необхідних компетентностей для досягнення успіху в бізнесі або професійній кар’єрі; обмін досвідом у запровадженні в шкільній практиці заходів, пов’язаних із розвитком професійної активності та підприємливості; створення онлайн бази знань із цієї тематики.

Реалізація проекту передбачає зокрема створення у пілотних загальноосвітніх навчальних закладах клубів підприємництва для старшокласників. Робота клубів буде спрямована на розвиток економічних компетенцій учнів.

Проект триватиме і у 2013 році. Деталі про його перебіг, а також корисні методичні матеріали можна знайти тут.

Сьогодні публікуємо матеріали, що пояснюють, як впливає відсутність базових економічних знань у дітей та молоді на економіку країни. 

Близько 30% української молоді залишається без роботи. При цьому мало хто наважується відкрити бізнес, ще менше молодих підприємців успішно розвивають власну справу. Що заважає розвиватися молодіжному підприємництву в Україні, обговорювали під час “круглого столу”, який пройшов в Харківській філії Інституту Горшеніна у вересні 2011 року.

На думку виконавчого директора Союзу молодих підприємців Дмитра Веркуша, головна проблема – помилкове уявлення про підприємця в українському суспільстві. «На сьогодні в українському суспільстві підприємець розглядається не як людина, яка дуже багато працює, працевлаштовує людей, платить податки, допомагає державі містити пенсіонерів і усіх інших, – говорить Веркуш. – Він розглядається як людина, яка десь щось узяв, щось продав, запрацював, побудував собі будинок, квартиру купив, поїхав відпочивати, поки усі працюють».

Ні школа, ні ВНЗ не формують у молодих людей підприємницьких якостей і навичок, вважає директор Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва при ХОГА Денис Ткачев. Саме тому проблеми виникають, як тільки людина зареєструвалася підприємцем. «Тому, що він найчастіше не знає, куди йти, які податки платити, які терміни здачі звітності, як працювати з банками, де шукати своїх контрагентів і споживачів» – вважає Ткачев.

У рамках “круглого столу” були презентовані результати всеукраїнського дослідження на цю тему, проведеного ГО “Молодіжна альтернатива” за підтримки Національного фонду підтримки демократії. Його результатом стала розробка пропозицій для органів державної влади, міністерств, відомств і органів місцевого самоврядування, впровадження яких могло би стати значним проривом в питанні захисту прав молоді і реального сприяння працевлаштуванню.

Маючи комплексну державну програму розвитку молодіжного підприємництва, можна сподіватися на системну інституційну його підтримку. Але у час, коли її впровадження скоріше не є пріоритетом внутрішньої політики України, її ефективна реалізація залежатиме передусім від готовності та ініціативності підприємливої молоді. За сьогоднішніх умов тільки самоосвіта та просвітницька діяльність громадських організацй здатні змінити цю ситуацію, вважають спеціалісти.

Джерело: Молодіжна Альтернатива