Продовжуємо роздуми Дрота на тему ощадності, останньої із серії публікацій про “Життя в Пласті” присвяченої 100-літтю Пласту.

Щоб щадити, треба вміти заробити. Хто дістає гроші даром, той звичайно не вміє оцінити грошей, не вміє найти міри, коли їх витрачує, і не вміє обчислити своїх прибутків. Коли мої чи Твої батьки такі заможні, що не потребуємо заробляти на прожиток, то саме для самовиховання у Пласті мусимо подбати про нагоду, щоб заробити. Можемо навіть улаштувати це таким способом, що виконаємо дома потрібне діло, за яке треба б заплатити, наприклад: направити попсований дзвінок, зміцнити забезпечення струму, залатати дірявий бляшаний горщик. Само собою, такі роботи вимагають умілости і вправности. Аджеж від чого пластун пластуном? Не слід думати, що вимога проби вже виконана, коли ми заробили й заощадили тільки те, що в вимозі назначено як найменшу суму. Змістом цієї вимоги є розуміння і здійснювання ощадності. Мусимо заробляти стільки грошей, щоб купити на них добрі книжки, час від часу зробити собі якусь приємність тощо, а як ощадність відкладати лише те, що ми мали б видати на зайві речі (як то буває в інших – на пиво, горілку, цигарки, надмір солодощів тощо). Та ще пам”ятаймо, що ощадність – це не лише добре господарювання заробітком, але й  розумне та обережне користування речами, що їх куплено.

Зужита річ – це начебто виданий гріш. Як можна без потреби видавати гроші, так можна й без потреби зуживати речі, які набуто за гроші.  Отже пластун дбає, щоб не зуживати швидше й більше речей ніж потрібно. Як гроші в ощадній касі, так і одяг, білизна, посуд, тощо мають бути чисті, їх треба дбайливо переховувати, забезпечувати від пороху, світла, шкідників до часу, коли доведеться ними користуватися. Таким способом пластун заощаджує багато грошей, бо довго їх використовує. Ощадність теж треба поширити на громадське добро. Кожне громадське спорудження теж коштує гроші, що їх пластять, як податки, наші батьки, родичі, знайомі, всі громадяни. Знищенні спорудження треба направляти й за них платити гроші, за які можна б щось нове придбати, поліпшити, прикрасити.

Але не попадаймо у другу крайність: не будьмо скупими. На те, шо справді потрібне, що корисне, де треба негайно допомогти, де, як кажуть, “подвійно дає той, хто скоро дає”, пластун дає гроші. Він не боїться, що сам опиниться у грошовому клопоті. Пластун радо дає річ, без якої може у близькому ммайбутньому або загалом обійтися, а з якої може хтось інший добре користати. “Добре користати” – це значить, що ця річ не є така знищена чи зіпсована, що нікому не пригодиться.

Олександр Тисовський. “Життя в Пласті”. Четверте видання. Торонто, 1997 – с. 460-464

А тим часом ми завершуємо серію публікацій уривків із “Життя в Пласті” присвячену фінансово-господарському вихованню пластунів. Сьогодні мова піде про поняття “ощадність” та те, як його розумів доктор Олександр Тисовський.

Пластовий Закон. Т.4. Пластун ощадний.

Без потреби і користи не витрачає ні гроша, ні часу, ні енергії, а що йому залишиться, зберігає на таку хвилину, коли буде потрібно.

Дуже важлива справа бути свідомим вартости грошей, розуміти потребу ощадного ій розумного витрачання їх. Це ж бо не якийсь без труде найдений кусень металю чи аркуш надрукованого паперу.

У цій блискучій монеті чи чепурному банкноті міститься – немов заворожений – важкий труд і частинка життя якоїсь людини. Може це праця і зужитий час Твій власний, може, Твоїх батьків, може, когось іншого. Але хоч би чия це праця була, нам треба завжди про неї пам”ятати і, витрачаючи гроші, про неї подумати. Кожна корисна людина працює, щоб жити і радіти життям. У цілій природі лише праця дає право до життя. Приглянься до ластівки – скільки вона налітається, поки зловить поживу для себе й своїх дітей. Це літання для неї не забава, а тяжка праця. Не зможе вона літати – згине сама, згинуть її діти. Праця – це життя, життя – це праця. лише так і жили давніше люди: що з трудом уловив чи назбирав, те і з”їв, а не зміг ловити чи збирати – то гинув з голоду. Тверде було колись життя.

З часом люди придумали міняти свою працю або працею добутий продукт на гроші. За них знов могли дістати працю інших або все те, що інші працею здобули й мали більше, ніж зужитковували самі… Кожний, хто працює, міняє за допомогою грошей свою працю на все те, чого потребує для життя. Можемо сказати, що праця перетворюється на гроші або на щось інше – вартісне і тривале. Ось дім – це сконденсована праця багатьох робітників, що одержали за це гроші, щоб змогти за це жити. Гроші запрацьовані й складені в касі – це теж сконденсована праця. У цій формі звемо її капіталом. Вони – це чиясь праця, чиясь власність, чиєсь майно. Працею коня можна тягнути віз, капіталом можна зрушувати гори, цілком дослівно…

Як правило капітал у руках однієї людини – це вислід праці багатьох людей, без яких того капіталу не було б. Одна людина може, має право тим капіталом орудувати, значить – вкладати свою працю на те, щоб творити ті корисні діла, яких людина-одиниця своєю працею творити не в силі. Хто так орудує капіталом, той здобуває великі заслуги. Хто ж розтрачає капітал для своєї приємности і без користи його розкидає, той, не зважаючи на те, як цей капітал опинився в його руках, – робить злочин: краде чужу працю…

З таким розумінням вартости грошей в”яжеться і потреба ощадности. Щадити – значить свідомо зберігати здобутий капітал для того, щоб його в справжній потребі розумно і доцільно використати.

Далі буде…

Гуртковому скарбнику

Травень 15, 2012

Раніше ми писали про те, що нерідко обов’язки скарбника у пластовому курені зводяться тільки до збирання внесків, хоча згідно з правильником УПЮ його повноваження значно ширші. Сьогодні публікуємо інформацію про те, як бачили  успішне провадження ділянки гурткового скабника засновники Пласту.

Навчися орудувати несвоїми грішми і зберігати їх. Не Твій гріш у Твоїх руках – свята річ. Багато чи мало тих грошей, Ти мусиш їх берегти і кожної хвилини бути готовим здати по них детальний звіт.

Якщо їх більше, тоді треба Твому гурткові стати членом ощадного товариства і зберігати їх.

Але звичайно невеличкий капітал буде у Твоїх руках: дрібні вкладки членів, може з їхнього власного заробітку, частіше з заробітку їх бітьків. Та все таки за якийсь час зможете придбати гурткові не одне таке, чого один член сам для себе не зміг би придбати, а в гуртку зможуть усі спільно тим користуватись. Це може бути бібліотека з цікавими книжками, може м’яч, може, шатро для прогулянок, може, вонд на спільну мандрівку, чи хвилева підмога другові. І без числа інших потреб.

Треба лише, щоб Ти сумлінно і певно зберігав цей гуртковий капітал, щоб ти орудував ним лише в порозумінні з гуртком, по змозі за порадою досвідних і довірених старших осіб. Важливо, щоб ти також вів рахунки і щоб Ти теж придумував, як можна б цей капітал побільшити. Бо, наприклад, можна за ці гроші закупити якийсь прилад, що ним міг би гурток, чи один-два його члени, запрацювати дальші гроші,  і то більше, ніж можна зібрати з членських внесків…

… Гурткові гроші завжди тримай цілком окремо і ніколи не мішай з ними будь яких інших, наприклад власних грошей. Ніколи не позичай собі самому гурткових грошей. Кожної хвилини будь готовий здати докладний рахунок зі стану гурткової каси і домагайся сам, що якийсь час, перевірки твоєї діяльності. Перераховуй дбайливо і безпечно усі касові документи і в усіх випадках домагайся докладних посвідок. Сам теж видавай докладні посвідки на гроші, що впливають до каси.

Навчися співдіяти з гуртковим провідником. Хай він підпише тобі кожну посвідку на кожен видаток і Твою записку прибутку до каси. Треба, щоб Ти придбав до гуртка відповідну касову книгу і в ній записував окремо витрати, окремо прибутки так, щоб при перевірці згоджувалися всі рахунки, сума прибутків, сума витрат і стан каси. (Зразки сучасних фінансових бланків для книги скарбника можна скачати тут. – ред.)

Джерело: Життя в Пласті. Видання четверте. Торонто, 1997 р. – с. 268-269

Продовжуємо публікувати уривки з “Життя в Пласті” Олександра Тисовського та проектувати його ідеї на сучасні реалії. Сьогодні мова піде про елементи фінансово-господарського виховання, що використовуються при здачі третьої проби.

Дрот у “Житті в Пласті” подає наступні вимоги до здачі проби “Скобиного лету”:

Розділ 1. Три головні обов”язки пластуна:

д) Подасть проєкт і за згодою пластового проводу переведе збірне добре діло куреня (пластовий заробіток на добродійну ціль).

Розділ 2. Пластовий закон:

г) матиме книжку ощадної каси з сумою грошей, потрібною на однотижневий табір.

Перелік документів необхідних для допуску до здачі ІІІ проби:

6. Щаднича книжечка з вимаганою сумою заощадження.

На сьогоднішній день третя проба не ставить обов’язкових вимог щодо проектів. Але рекомендує у розділі провідництво реалізувати один із наступних заходів:

Залучить курінь або гурток до пластового заробітку.

Ця точка дає можливість проявити свої провідницькі здібності – планування, організацію інших людей, відповідальне переведення акції згідно усіх вимог. Вона має на меті поширення традиції пластового заробітку заради зміцнення фінансової зарадності пластунів у повсякденному житті та наповнення курінних\гурткових скарбничок. 

 Спільно з куренем організує і проведе пластовий заробіток для благодійної чи суспільно-корисної акції.

Гроші не повинні бути самоціллю, а лише допоміжним засобом у досягненні мети, здійсненні мрій та задумів, допомоги іншими. Акцент слід робити саме на цьому. Водночас вони є інструментом, якого потребуємо при досягненні поставлених цілей. То ж юнаку чи юначці незайвим буде серйозніше задуматись над пластовим заробітком та його проведенням, аби здобути більше знань та вмінь з цієї галузі, аби згодом вже впроваджувати їх у своїй виховній/адміністративній/інструкторській діяльності, особистому житті. 

Продовжуємо серію публікацій про фінансово-господарські елементи пластової методики та їх історію. Сьогоднішня публікація – про здачу ІІ проби УПЮ.

Згідно з “Життям в Пласті”, початково проба “Скобиного хвату”, у розділі “Пластовий закон”, містила таку точку:

  • Викажеться щадничою книжечкою з заощадженою сумою грошей принаймі на покриття видатків дводенної мандрівки

Теперішня друга проба ІІ ставить трохи осучаснені вимоги:

  • Спільно з куренем проведе пластовий заробіток для реалізації пластової акції.
  • Складе кошторис та фінансовий звіт одної із запропонованих акцій (курінна мандрівка, табір).
Пластун, як потенційний майбутній лідер, організатор різноманітних заходів не може оминути фінансового їх підґрунтя. Навіть якщо він не буде займатися фінансами безпосередньо, то як відповідальна особа повинен орієнтуватися в основних засадах праці з фінансами і контролювати порядок з ними. Складення кошторису це в першу чергу вміння планувати, розподіляти, аналізувати наявні ресурси і потреби. Фінансова звітність на підставі цього кошторису – це уважне ставлення до документів, важливе як для особистої дисципліни, так і для майбутньої співпраці з органами влади, фінансовими установами – тим, з чим в житті зустрічається кожен.

Під час планування та організації пластового заробітку пластуни можуть здобути здібності, що знадобляться їм і у «реальному» світі, а також стануть у пригоді конкретному гуртку, куреню та усій пластовій спільноті. Наприклад: складання бюджету, постановка цілей, оцінка своїх можливостей, мистецтво домовлятися та переконувати, вміння розпоряджатися ресурсами. Навчаємось у грі.

Продовжуємо серію публікацій про фінансово-господарські елементи пластової методики та їх історію. Сьогоднішня публікація – про здачу І проби УПЮ.

У “Житті в Пласті”, у розділі “Пластовий закон” серед вимог до І проби УПЮ є така точка:

Викажеться пластовим заробітком і ощадністю (має заощаджену суму грошей, потрібну на одноденне харчування).

У сьогоднішньому варіанті ця точка звучить так:

Сплачує членську вкладку із пластового заробітку або власних заощаджень принаймні 1 квартал.

Очевидно, що така точка у пластовій пробі для наймолодшого юнацтва з’явилася зовсім недаремно.

Пластовий заробіток не покликаний навчити заробляти гроші, виховати покоління бізнесменів та підприємців – а тільки дати зрозуміти дітям, що гроші мають свою ціну. Після самостійного заробляння грошей діти витрачають їх набагато обережніше і ощадніше, а ще – раціональніше. Для дієвості пластовий заробіток не повинен бути одиничним, адже характер виростає зі звички, а звичка формується на багаторазовому повторенні одного й того самого досвіду. Найлегший спосіб заробітку – це ощадність. Тому в точці проби дано на вибір пластовий заробіток чи зекономлені гроші. Крім того, вкладка за один квартал чи становить аж такі великі гроші? Чи так важко подбати зі своїм гуртком аби заробити чи заощадити цю суму? А натомість ця точка дає можливість застановитись над цією темою із юнацтвом, почати виховувати в собі на практиці ту рису ощадності, до якої прагнемо.

Наближається сота річниця від дня Першої Пластової Присяги. Користуємося цією нагодою, щоби пригадати бачення засновниками Пласту того, якою має бути наша організація. Від сьогодні розпочинаємо серію публікацій, присвячену фундаментальній книзі Олександра Тисовського “Життя в Пласті”. Зважаючи на специфіку цього блогу, вибираємо  та публікуємо з неї ті уривки, що стосуються економічно-господарського вихованні в Пласті. Повертаймося до джерел та розвиваймо справу наших вчителів.

Д-р Олександер Тисовський. Життя в Пласті. Видання четверте. Торонто 1991.

Розділ 2. Починаємо гру. Сходини прихильників УПЮ.

Сходини треті.

Пластовий заробіток.

Впорядник роздає нам листки паперу з такою запискою:

Посвідчаю, що …………….(кому?) я виплатив ………………… (скільки?) за ……………………… (яку працю?).

Підпис (чіткий).

і пояснює, що кожний з нас має впродовж тижня заробити якоюсь корисною роботою, не конче велику, готівку. Ці гроші треба заробити, а не дістати в дарунку і не забагато в порівнянні до вартости праці. Їх треба принести разом із вірно виповненою й роботодавцем підписаною посвідкою на наступні сходини й віддати до каси гуртка.

Цей заробіток потрібний нам для придбання гурткових книг і на інші наші спільні витрати, а збірним зусиллям нам буде легко його здобути. (5 хв.)

Сходини четверті.

Впорядник перевіряє посвідки, як заповів на попередніх сходинах, випитує про подробиці виконаної праці й пояснює, що ціллю тієї вправи було не тільки придбати фонди на спільне гурткове майно, але в першу чергу показати, як чесною працею добуваються засоби для життя. Далі розмовляє з нами, з якої з тих робіт можна було б утримуватись і скільки при тому треба б напрацюватись, як, отже, мусять батьки трудитись, щоб самим утриматись і нам, родині, дати те все, чого потребуємо. (10 хв.)

Від себе лишень додамо, що Тисовський у “Житті в Пласті” подає описи всього семи сходин для прихильників. І вже на третіх та четвертих сходинах відводить окремий час для точок про пластовий заробіток. Це очевидно свідчить про те, якого значення він надавав цьому елементу пластової виховної методи.