header image

Друге Всеукраїнське Пластове Джемборі

Posted by: mykola | Лютий 6, 2010 | No Comment |

Найперше хотів б відзначити, що я не належав ні до оргкомітету святкування 20-ліття з часу відновлення Пласту в Україні, ні до оргкомітету Джемборі – лише в останні два тижні, через зайнятість поза Пластом, зміг долучитись до організації цього масштабного заходу, але на самому Джемборі виконував обов’язки бунчужного, тому був в епіцентрі всіх найважливіших подій. Таким чином, я мав унікальну нагоду оцінити процес організації Джемборі з середини, але по суті безпосередню участь в цьому процесі брав тільки в останні дні.

Поштовхом до організації Другого Всеукраїнського Пластового Джемборі став Указ Президент України № 279/2008, який з’явився в березні  2008 року, «Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні». Указ з’явився «з нагоди відзначення у 2009 році 20-ї річниці відновлення діяльності в Україні молодіжної організації «ПЛАСТ – Національна Скаутська Організація України» та у 2012 році 100-річчя пластового (скаутського) руху в Україні».  Серед іншого в Указі був пункт «розробити за участю молодіжної організації «ПЛАСТ – Національна Скаутська Організація України», інших скаутських організацій та затвердити плани заходів з відзначення у 2009 році 20-ї річниці відновлення діяльності ПЛАСТу в Україні та у 2012 році 100-річчя пластового (скаутського) руху в Україні.» Проведення 20-ліття загалом і Джемборі зокрема мало стати перевіркою можливостей Пласту на високому рівні організувати більш масштабне відзначення 100-ліття організації в 2012 році. Однак тільки в грудні 2008 року, після проголошеного конкурсу на коменданта відзначення 20-ліття з часу відновлення Пласту, на який зголосилась аж одна людина, Крайовою пластовою радою нарешті була затверджена комендантка цих святкувань. З самого початку робота крайового оргкомітету будувалась таким чином, щоб оргкомітет координував роботу команд, які відповідальні за проведення окремих етапів святкування – до організації кожного етапу, дуже часто після довгих пошуків оргкомітетом, зголошувались пластуни і пластункиз різних куренів та станиць. Подібно було і з Джемборі, як одним з етапів відзначення 20-ліття, – ще в січні 2009 року до організації Джемборі зголосилась команда, яка хотіла і могла б організувати Джемборі. Проте з боку команди відразу була висунута абсолютно логічна умова: за декілька місяців до початку Джемборі фінансове забезпечення з боку крайового проводу має бути обіцяне не тільки на словах, а й наявне на рахунку організації принаймні в розмірі половини необхідної для проведення Джемборі суми  – в іншому випадку команда не почне працювати. В квітні, коли з’ясувалось, що обіцянки про фінансове забезпечення жодним чином не підтверджені наявністю навіть найменшої суми на рахунках, ця команда відмовилась від проведення Джемборі. Очевидно, жодні напрацювання команди не були передані оргкомітету святкувань, тому в квітні оргкомітет опинився в ситуації, яка була ще в січні, – чотири місяці були абсолютно безнадійно втраченими і проведення Джемборі, як основного етапу відзначення 20-ліття, опинилось під загрозою.

На думку оргкомітету 20-ліття Джемборі необхідно було провести через декілька основних причин: це основний захід святкувань, який в першу чергу був призначений саме для пластового юнацтва, а не PR’у назовні; Джемборі мало стати етапом підготовки ЮМПЗ в 2012 році; для невеликих осередків акції подібного масштабу є дуже важливими для усвідомлення приналежності до великої організації, а це, в свою чергу, сприяє появі додаткового стимулу до роботи,  – проведення Джемборі давало нагоду допомогти цим осередкам та дати додатковий поштовх до розвитку Пласту в Україні, що є дуже важливим зважаючи на те, що всього через три роки ми будемо відзначати 100-ліття організації. В травні і навіть в останні дні перед Джемборі обговорювались ідеї провести Джемборі в 2010 році, або взагалі відмовитись від проведення, але оргкомітет святкування 20-ліття в кінці травня, після обіцянки фінансового забезпечення поданого бюджету, таки вирішив організовувати Джемборі в цьомі році і перебрав на себе обов’язки оргкомітету і проводу Джемборі. На організацію наймасштабнішої акції Пласту за останні 7 років залишалось трохи більше 2 місяців…

Від самого початку початку роботи над організацією Джемборі члени оркомітету розуміли те, що для того, щоб втілити в життя такий масштабний проект, необхідні значні людські ресурси. Для забезпечення цих ресурсів команда Джемборі неодноразово зверталась по допомогу до членів УСП-УПС краю через Пластовий портал, піднімала це питання на різноманітних нарадах окружних, станичних і проводів крайових таборів, в особистих розмовах з проводами куренів УСП-УПС та окремими пластунами. Результат цих звернень можна оцінити якщо не нульовий, то дуже близький до нуля. Більше того, частина з тих, які обіцяли допомогти з організацією конкретних ділянок на Джемборі, за декілька днів до початку Джемборі просто відмовились це робити. За такої ситуації на плечі кожного з команди лягало по декілька напрямів роботи, що, без сумніву, відбилось на якості організації Джемборі в цілому.

Задовго до початку святкування 20-ліття в Пласті в Україні велась дискусія про те, де мало б відбуватись Джемборі (а в майбутньому і ЮМПЗ): поблизу Києва, де є всі центральні органи влади, ЗМІ і бізнесу, отже значно легше знайти можливе фінасування та підтримку влади, чи поблизу Львова, де є людський ресурс для організації таких масштабних акцій і витрати на Джемборі могли б бути в декілька разів меншими, зважаючи на різницю цін між Києвом та Львовом. В підсумку оргкомітет прийняв компромісне рішення – Джемборі було проведено поблизу с.Нирків Заліщицького району Тернопільської області, між Тернополем та Івано-Франківськом, двома з чотирьох (крім Львова та Києва) найбільших осередків Пласту в Україні. Додатковою причиною вибору саме цього місця була обіцянка максимальної допомоги в проведенні Джемборі від Тернопільської обласної адміністрації, яка стала можливою завдяки тісній співпраці пластунів з Тернополя з владними структурами. Крім того, проведення Джемборі на цьому місці мало зініціювати питання про створення на цій території молодіжного центру під патронатом Пласту для проведення зустрічей, вишколів, екологічних акцій тощо. Як історичні (руїни замку і костелу та насичена подіями історія місцевості), так і природні (мальовничий каньйон з грунтами червоного кольору, шістнадцятиметровий водоспад та Дністер за декілька кілометрів) особливості місцевості додали плюсів при виборі саме цього місця для проведення Джемборі. За відгуками учасників обране місце сподобалось більшості тих, хто взяв участь в Джемборі.

Джуринський водоспад давно відоме і популярне місце, що приваблює велику кількість туристів не тільки з навколишніх областей, а цілої України і навіть інших країн, що, в свою чергу, сприяє перетворенню цієї місцевості на велике сміттєзвалище. Для того, щоб мати можливість провести таку велику пластову акцію біля водоспаду, довелось це місце прибрати – за декілька днів до початку Джемборі на місце приїхало 8 пластунів (небагато, як для великої організації, але це всі, хто відгукнувся на заклик оргкомітету), які, за допомогою місцевої влади, зібрали та вивезли 4,5 великих вантажівки сміття, а це тисячі літрів пластику, скла та інших матеріалів, які не розкладаються десятки і сотні років. В часі проведення Джемборі кількість зібраного і вивезеного сміття збільшилась ще на дві вантажівки – крім соціального активітету, під час якого всі учасники Джемборі збирали сміття, кожен бажаючий (не тільки учасник Джемборі, але й випадковий турист) міг зібрати мішок сміття і отримати за нього цукерки чи печиво, або замовити пісню на радіо Джемборі. Таким чином ми залишили місце проведення Джемборі значно кращим ніж воно було до нас – отже поєднали приємне проведення великої пластової акції з корисною екологічною акцією, чим допомогли місцевому населенню, владі та туристам.

Влада виконала свою обіцянку в допомозі при організації та проведенні Джемборі, але як це часто буває в сучасній Україні, бажання верхівки далеко не завжди забезпечується  реальними діями нижчих рівнів виконавців, тому обіцянки були виконані не на всі 100 відсотків: була відремонтована дорога до місця проведення Джемборі,  доїзд учасників від Тернополя до найближчої до Джемборі станції відбувався спеціально виділеним для пластунів потягом (чи швидше електричкою, як такі потяги називають в Україні), на місці Джемборі була постійна охорона з міліції, на місце проведення Джемборі був обмежений доступ для туристів для забезпечення максимальної безпеки учасників Джемборі (але працювала це не так, як це було попередньо домовлено,що спричинило низку проблем для проводу Джемборі), на території Джемборі були вставновлені лампи (але їх абсолютно не вистачало для освітлення основних місць перебування учасників), були наявні біо- та стаціонарні лятрини (але менше від попередньо узгодженої кількості), їжа готувалась на військових польових кухнях (але обіцяних солдатів, які мали допомагати кухарям, не було), їсти можна було в великих військових наметах (але столів і стільців, які там мали бути, так і не було) та багато іншого. Проте під час Джемборі пластуни могли зрозуміти скільки проблем може бути вирішене за допомогою влади і як це може допомогти в організації таких акцій. Наприклад  на Джемборі  були цікаві та із захопленням сприйняті учасниками показові виступи бійців спецпідрозділу «Беркут» МВС України та МНС України – це стало можливим тільки завдяки співпраці з владою.

Декілька слів про харчування. Думаю всі учасники ЮМПЗ в Україні в 2002 році добре пам’ятають як годували на ЮМПЗ. Добре це пам’ятав і оргкомітет Джемборі, тому відразу було розуміння, що підхід до приготування їжі необхідно міняти. Готувати їжу в таких масштабах і таких умовах на чомусь іншому, а не військових польових кухнях, практично не можливо – хіба б кожен табір/станиця готувала для себе, тоді б час участі в програмі був б зменшеним до мінімуму. Тому було вирішено користуватись тими ж військовими кухнями, які зібрали з двох областей, але саму їжу мали б готувати спеціально найняті професійні кухарі. Спочатку планувалось, що всі «чорні» роботи (рубання дров, миття казанів, носіння води) мали б забезпечувати солдати, але за день до початку Джемборі зясувалось, що солдатів таки не буде. Довелось проводу Джемборі застосовувати давній перевірений пластовий спосіб – чергування таборів по 5-10 людей  на кухні. Це частково відірвало учасників Джемборі від програми, але їсти хочеться всім, тому довелось йти на такий непопулярний спосіб. В перші дні черги при видачі харчів були десь такі як і на ЮМПЗ в 2002 році, але в наступні дні система видачі була налагоджена і стало очевидним, що є можливість майже без черг організувати видачу харців навіть для такої кількості учасників. Про якість їжі я чув різні відгуки (якщо не помиляюсь, то після ЮМПЗ відгуки були однакові J ), тож доводиться покладатись на власний досвід – вдалось поїсти на кухні  за час Джемборі три рази і жодного разу в мене не було завваг до приготування їжі. Звичайно, якщо хтось б хотів якість приготування як в фешенебельному ресторані, то напевно він цього не отримав, але як для таборових умов і такої кількості учасників на Джемборі вдалось забезпечити абсолютно нормальним харчуванням (от тільки видавали кухарі не завжди пропорційно – з цим доведеться працювати проводу ЮМПЗ 2012).

Програма Джемборі традиційно складалась з активітетів. Ще на початкових етапах організації провід Джемборі звертався до проводів крайових таборів, кожен з яких має ту чи іншу спеціалізацію, посприяти в організації ділянок з тією ж спеціалізацією.Відгукнулись далеко не всі. Але морська точка від Чорноморців та Чорноморських Хвиль, летунська точка від Чоти Крилатих, мистецька точка від Літавиць точно запамяталися тим учасникам, які на них потрапили. Крім того на Джемборі були спортивна точка, кіноклуб, який транслював пластове відео, і, вперше на пластових таборових акціях в Україні, інтернет-кафе. Особливо популярною серед юнацтва і фотографів була точка під умовною назвою «болото», ідея якої зявилась за декілька днів до Джемборі і була організована всього декількома старшими пластунами.  Практично кожен міг організувати свою частини програми, наприклад курінь ОЗО кожного вечора проводив ватру, яка збирала велику кількість і старших пластунів, і юнацтва, а в останній вечір таких ватер відбулось не менше чотирьох. Але тільки провід Джемборі знає скільки ідей так і не вдалось зреалізувати через брак людських ресурсів…

На Джемборі, завдяки міжнародній службі Пласту, були присутні скаути з інших країн – найбільш чисельна делегація харцерів з Польщі, скаути з Грузії та далекого Алжиру. Останні десять років дуже мало іноземних скаутів брали участь в пластових акціях, що пов’язано з політикою ВОСРу, яка базується на співпраці тільки з офіційними членами цієї організації. Те, що ці делегації таки були присутні на Джемборі, є наслідком вступу України у ВОСР минулого року – це відкрило багато можливостей також  і для пластунів, хоч і не Пласт є офіційним членом ВОСРу. Якщо ми хочемо організувати з нагоди 100-ліття велику міжнародну акцію, то нам необхідно за наступні роки налагодити якнайбільше контактів з іноземними скаутами, зрозуміти нетипові для нас потреби скаутів з інших країн, та забезпечити виконання цих потреб (наприклад скаути з Алжиру, які є мусульманами, в часі Джемборі відзначали одне з мусульманських свят під час якого два дні не можна їсти від сходу до заходу сонця).

І нарешті про найболючіше місце як Джемборі, так і Пласту загалом, – про справи фінансові. Ні для кого не секрет, що світ знаходиться в стані глибокої кризи, яка чи не найбільше зачепила Україну. Без сумніву це торкнулось і можливостей знайти кошти для проведення Джемборі.Наскільки мені відомо, багато спонсорів, які обіцяли допомогу, так її і не надали. Те ж саме сталось з обіцянми коштами від держави. Все фінансове забезпечення проведення Джемборі, згідно з попередніми домовленостями, лежало на Крайовій пластовій старшині України і провід  Джемборі остаточно погодився організувати Джемборі тільки після гарантії, що весь затверджений бюджет Джемборі буде забезпечений фінансово. Окрім цих коштів, частина коштів надійшла з вкладки на Джемборі. Розмір вкладки становив 60 грн (близько 7 американських доларів за теперішнім курсом обміну в Україні). Вкладка насправді просто мізерна, зважаючи на сучасні ціни в Україні (до прикладу вкладка на Джемборі українських гайдів, яке майже в той самий час відбувалось поблизу Києва становила 400 грн. за 8 днів), крім того учасники крайових таборів окремої вкладки на Джемборі не платили взагалі, але провід  Джемборі вирішив встановити вкладку саме на такому рівні для створення можливостей для участі на Джемборі якнайбільшої кількості пластунів з цілої України. Хоча наступного разу я б переглянув такий підхід до втсановлення розміру вкладки.

І декілька моїх висновків за підсумками проведення Джемборі, яке, як і кожна велика акція організації, є лакмусовим папірцем для оцінки загального стану організації – організаційних, фінансових, інформаційних можливостей.

Пласту в Україні вчергове пощастило, що знайшлась група відданих організації людей, які, по суті на власний страх та ризик і навіть за власні кошти (на момент написання цієї статті, два тижні після закінчення Джемборі, 16% загального бюджету ще не оплачені – це власні кошти організаторів і позичені з різних джерел тими ж самими організаторами тощо), організували та провели потрібну для Пласту акцію та вчергове довели для середовища поза Пластом те, що Пласт є великою і потужною організацією.  От тільки, вчергове оцінивши процеси, які відбуваються в середині організації, і маючи нагоду оцінити безпосередній ефект від цих процесів, організатори Джемборі в цій тезі абсолютно не переконані…

За іншого, планованого, розвитку подій все могло б відбутись значно краще (і харчування, і програма, і технічне забезпечення, і багато іншого), але навіть за умов, які склалися, основна мета Джемборі, яка й була основною причиною чому Джемборі все ж таки відбулось, а саме створити можливість для юнацтва краю весело провести час і по-пластовому відзначити важливу подію в історії Пласту, судячи з відгуків, які вдалось отримати, таки виконана. І кількісні показники: на Джемборі зареєструвалось понад  1200 пластунів та пластунок, які представляли 64 осередки Пласту України. Крім пластунів з Укарїни на Джемборі «були помічені» пластуни з Естонії, Німеччини, Бельгії та США.

Без сумніву, значно легшим було в будь-який момент просто відмовитись від проведення Джемборі – для цього постійно з’являлись достатньо поважні причини (наприклад відсутність за два дні до початку Джемборі обіцяної оплати за харчування), але команда Джемборі не була б пластунами, якщо б пішла легшим шляхом J . Тому Джемборі таки відбулось – як завжди після таких акцій, комусь дуже сподобалось, комусь зовсім ні, але такі оцінки були б навіть тоді, якщо б все заплановане попередньо було проведено на найвищому рівні.

under: Головна
Tags:

Leave a response -

You must be logged in to post a comment.

Categories

"Будь іскрою як мрієш бачити багаття" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу