header image

Станиця Львів: що далі?

Posted by: mykola | Березень 7, 2010 | 5 Comments |

Як говорить статистика, при нормальному розвитку скаутської організації в окремій країні чисельність скаутів складає 1-3% від загальної кількості населення. Якщо перенести цю статистику на рівень міста Львова, то у Львові мало б нараховуватись 7-10 тис. пластунів. На хвилину можемо уявити, що нас у Львові справді  7-10 тис. Яким чином вся ця маса мала б бути організована? Адже за такої кількості пластунів у Львові було б близько 210-300 куренів УПЮ (за теперішньої чисельності в 1 тис. пластунів куренів у Львові близько 30) і 35-50 гнізд УПН (знов ж таки тепер у Львові 5 гнізд). Членів УСП і УПС теж нараховувалось б 1500-2000. Чи теперішня структура станиці могла б забезпечити ефективне управління і розвиток станиці при такій чисельності? Думаю, що ні. Навіть якщо зменшити кількість «потенційних» куренів до 100 – теперішня структура станиці, на мою думку, не забезпечить нормальну роботу в куренях і гуртках і багато адміністративних та господарських справ ляжуть на плечі тих таки виховників і зв’язкових, що, без сумніву, далеко не покращить виховного процесу в станиці, отже не зовсім не покращить Пласт.

За останні декілька років чисельність станиці досягнула верхньої планки в 1100 членів і вище вже не піднімається,  а швидше навіть навпаки. Додатково до проблеми чисельності станиці багато останніх років виховними і зв’язкові нарікають на те, що СПС відірвана від роботи гуртків і куренів, члени СПС не допомагають їм в роботі, наприклад в ремонті домівок, проведенні таборів і т.д., тому виховникам, як волонтерам, доводиться вибирати: або якісно працювати з гуртками, або жертвувати цієї роботою в користь адміністративних чи господарських справ. Можливо ми досягнули верхньої планки чисельності організації і для того, щоб зростати далі і працювати ефективно, нам необхідно щось міняти?

Щоб отримати відповідь на це питання варто придивитись до скаутських організацій, де скаутів справді 1-3% від населення. Загальна методика роботи в гуртках і куренях у всіх скаутів, як відомо, дуже близька. Тому робота в гуртках і куренях  не мала б заважати збільшенню кількості пластунів при збереженні якості. Структура до рівня, який відповідає пластовому куреню, практично однакова  по світу, але понад нею починаються різниці. Якщо систематизувати всю наявну інформацію,то в світі є дві загальні моделі структури скаутської організації:

-«розмита» структура – у Великобританії і Німеччині, та й більшості інших скаутських організацій по світу, практично кожен курінь працює сам по собі – достатньо одного старшого, який прочитав «Скавтінг для хлопців» і захопився ідеєю. Зв’язки між куренями і національною організацією настільки розмиті, що структуру загалом важко назвати чіткою.

– «чітка» структура – яскравим представником є наш найближчий сусід ZHP. Існує чітка структура дружина(курінь) – хуфэц (кіш/станиця) – хоругва(округа) – національна організація. Загалом структура дуже близька до пластової, але харцерів нараховується понад 120 тис., а у великих містах по 5-10 і більше тисяч.

В чому ж тоді причина – чому у Львові 1 тис. пластунів і далі ми не розвиваємось ні якісно, ні кількісно, а в Кракові в 5-10 разів більше харцерів і вони нормально функціонують? Як на мене, то причина такої різниці саме в структурі хуфца…

Якщо детальніше розглянути що ж таке хуфєц, то недарма в структурі ZHP, пояснюючи структуру хуфца, я вжив два пластові поняття – кіш і станиця. Хуфєц є чимось середнім між кошем і станицею. Відомо, що в Пласті станиця – це об’єднання пластунів усіх уладів на території одного міста чи кількох сіл. Поняття ж коша в Пласті значно менш зрозуміле. У Львові з 90-х до майже середини 2000-х в СПС станиці Львів входили кошовий і кошова, в обов’язках яких була робота з куренями хлопців і дівчат, які творили хлоп’ячий і дівочий кіш. Цей поділ на коші не торкався ні УПН, ні УСП, ні УПС. Останні 5 років в СПС станиці Львів входить тільки референт УПЮ, а кошових він обирає собі сам для допомоги в роботі з куренями. За такої ситуації, на мою думку, поділ на коші є абсолютно формальний і серйозної користі для розвитку організації не несе. Що ж таке хуфєц? Це структура, яка об’єднує дружини харцерів і зухів (новаків), які діють в одній місцевості. Зазвичай чисельність хуфців не перевищує 250-300 членів, тому у великих містах хуфців є декілька – наприклад у Варшаві їх близько 20. Хуфци в свою чергу формують хоругви (округи), що працюють на рівні воєводств (областей).

Отже, знов ж таки на мою думку, одним із варіантів подальшого розвитку станиці Львів як в якісному, так і кількісному напрямі, є реформування структури, яка б дала більше можливості займатись виховникам саме виховницькою працею, а не витрачати час на справи з домівкою, спілкуванням із спонсорами для таборів  і т.д. Такою зміною є створення в структурі станиці кошів на основі досвіду ZHP. Як б це виглядало?

Модель коша могла б бути наступною: в кожному районі міста (спочатку можна відштовхнутись саме від адміністративних районів Львова, в подальшому можна розширити цей поділ) є пластова домівка, навколо якої гуртуються пластові частини. Для домівки нормального розміру цілком реальним є забезпечення проведення повноцінних сходин 2 дівочих і 2 хлоп’ячих куренів, а також 1-2 новацьких гнізд. В структурі куренів нічого звичайно ж не міняється – курені складаються з гуртків, з якими працюють впорядники і зв’язковий. Для забезпечення «невиховницької роботи» в коші достатньо 2-3 волонтерів, які б взяли на себе опіку над домівкою, представництво коша перед місцевою владою, бізнесом і церквою. На цих людей лежало б значно менше обов’язків, ніж лежить зараз наприклад на заст.станичного по фінансах і господарці – треба опікуватись однією домівкою, а не десятком, і 8-10 таборами, а не 35. Отже такі обов’язки потребували б значно менше часу, тому легше було б знайти волонтерів, які можуть робити це по справжньому якісно.

За подібної структури провід станиці зміг б зосередитись на більш стратегічних питаннях через делегування поточних справ на рівень кошів. В склад СПС мали б бути включені «кошові», які б представляли на СПС коші (тобто один представник від 6-8 виховних частин, а не референт УПЮ, який представляє 30 куренів).

Додатковою перевагою існування кошів є наявність конкретного дієвого осередку і домівки в різних районах міста – дітям із Сихова не треба їхати в центр на сходини, що є зручним як дітям, так і, що набагато важливіше, їхнім батькам. За існуючої ситуації більшість пластових домівок знаходяться або в центрі, або дуже близько до центру. Причини: домівками в інших районах ніхто постійно не займався. І навіть ті домівки, які все ж таки є в інших районах міста, не використовуються в повну силу для розвитку Пласту. Структура ж кошів допомогла б більш-менш рівномірному розвитку Пласту у всіх районах міста.

На рівні коша, на мою думку, значно легше було б налагодити контакти з владою, церквою, освітою і бізнесом. Як приклад можна взяти Сихів: в районі близько 180-200 тис. населення, є достатня кількість місцевого бізнесу (наприклад ринок «Шувар»), видається районна газета «Сихів», є 13 шкіл і районний відділ освіти, районна адміністрація, одна велика і ряд менших церков, які всі є нашими «цільовими групами».  З цими всіма інституціями легше працювати з рівня коша, ніж з рівня станиці, бо «цільові групи» значно легше підуть на співпрацю, якщо будуть бачити, що їхня допомога допомагає там само, де вони й працюють, де формують про себе позитивний імідж і т.д.Крім того, якщо кошовим є хтось, хто живе в цьому ж районі, тоді він знає конретних людей,  які можуть допомогти кошу. СПС б далі продовжила працювати на рівні міста по більш стратегічних напрямках ніж ремонт конкретної домівки.

Для коша також легше сформувати Пластприят, оскільки всі діти працюють в одній домівці,що є найважливішим фактором активності/неактивності батьків в Пластприяті. Створити з батьків юнацтва чи новацтва Пластприят на рівні теперішньої станиці фактично не можливо, оскільки батьки не відчувають своєї причетності до роботи станиці – поки максимально ефективно при теперішній структурі станиці  Пластприят може діяти і діє максимум на рівні куреня/гнізда. За умови діяльності Пластприяту на рівні коша співпраця з владою, церковю, освітою і бізнесом стає ще більш ефективнішою.

Є звичайно і декілька недоліків такої системи: в першу чергу необхідно знайти 10-20 волонтерів, які б взяли на себе господарські і адміністративні питання функціонування кошів, а знайти сьогодні таку кількість людей, які хочуть щось робити в Пласті, не так вже й легко. Другим недоліком є децентралізація станиці, що може перерости в хаос, – в історії станиці Львів вже були випадки створення станиці Левандівка, яка пізніше перетворилась в окрему організацію УНПО «Пластун». Проте, як на мене, цих проблем можна уникнути вже на рівні технічної реалізації ідеї із реформуванням структури – наприклад не створювати окремих юридичних осіб, або створювати і прописувати ті чи інші умови в статутах кошів.

І насамкінець: згідно із останніми даними станиця Львів нараховує ¼ всіх пластунів в Україні і розвиток Пласту в Україні в багато чому залежить саме від розвитку станиці Львів. Якщо ми колись хочемо стати впливовою і чисельною організацією в Україні, тоді для цього необхідно починати готуватись вже тепер. І двигуном цього процесу може стати тільки Львів, як б це по снобістські не виглядало.

under: Головна
Tags:

Responses -

Виглядає гарно.
Але потрібно чіткий план переходу від теперішньої системи до цієї.
І це я думаю буде доволі тривалий процес.
Чи є вже якісь думки стосвоно цього?

Колись вже якось обговорювався процес переходу – реально він мав б зайняти від 3 до 5 років. В принципі, якщо буде дуже потрібно, то його провести можна за 1 рік, але не думаю, що це буде корисно.
Очевидно, що якщо юуде вирішено, що це саме та система, яка нам потрібна, тоді необхідно скласти якнайточніший процес реформування з проміжними етапами, по яких можна оцінити прогрес…
Але ідея з реформуванням поки тільки висловлена – з нею має погодитись весь “актив” станиці (не тільки СПС і СПР, а всі, хто є активним в станиці Львів і і в першу чергу виховники та звязкові). А далі вже можуть йти наступні етапи, зокрема і уточнення плану переходу.

щоб з ідеєю погодилися маси, тре ту ідею штовхати в маси. Тому в цьому мають бути вже зацікавлені керівні органи станиці, котрі вже повинні працювати з тим “активом”.

зацікавлені керівні органи? ;) Ти ж бачив як керівні органи обираються – тут головне маси :)

ну в будь якому випадку має бути якась зацікавлена сторона :)

Leave a response -

You must be logged in to post a comment.

Categories

"Будь іскрою як мрієш бачити багаття" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу