header image

НОСУ і пластуни

Posted by: mykola | Жовтень 7, 2010 | No Comment |

Чергова стаття в Пластовий шлях – на цей раз про Національну організацію скаутів України і участь в цьому процесі пластунів

На тему процесів останніх років, які пов’язані із створенням НОСУ і прийняттям України у Світову організацію скавтського руху (СОСР), я, та й не тільки я, писав в ПШ вже декілька разів. Зокрема, в ч.4 за 2008 рік я назвав причини, які, на мою думку, визначали необхідність нашої найактивнішої участи у цих процесах. По-перше, якщо Пласт не візьме участі в процесі творення НОСУ, то є загроза, що дуже швидко опиниться на маргінесі скавтського життя в Україні. По-друге, участь в цьому процесі дозволяє нам відкрити скавтський світ для нашого юнацтва.

Пройшло майже два роки від публікації в ПШ і настав час проаналізувати, наскільки висловлені думки були правдивими. Отже, що сьогодні відбувається з Національною організацією скавтів України і яка роль в цьому процесі Пласту?

Скавтінг в Україні

Для налагодження роботи НОСУ в лютому 2010 року за посередництва Євразійського скавтського бюро була створена робоча група з представників Пласту і СПОКу (друга організація, яка долучилась до створення НОСУ в 2007 році) — по 3 члени від кожної організації. Однією з вимог Світового бюро до НОСУ є створення регіональних осередків, і саме це є першочерговим завданням, над вирішенням якого зосередилась робота робочої групи.

НОСУ розглядається не просто як структура, яка належить до Світової організації і представляє там Україну, а як проєкт, який може, за рахунок офіційного визнання СОСРом, консолідувати українських скавтів. Практично у всіх великих містах є місцеві скавтські організації, і таких організацій в Україні декілька  десятків. Така роздрібненість жодним чином не сприяє залученню великої кількости молоді до скавтингу (це одна з теперішніх стратегій Світового скавтингу) і прищепленню їй скавтських цінностей, а така ситуація не приносить жодної користі Україні, над розвитком якої мали б працювати українські скавти. Отже, офіційний статус НОСУ викликає велику зацікавленість практично всіх великих і малих скавтських організацій, які виявляють бажання приєднатись до діяльности цієї організації на місцевому рівні. Таким чином формуються регіональні осередки НОСУ в областях: представники всіх зацікавлених місцевих скавтських організацій створюють обласний осередок НОСУ і разом працюють над його розбудовою. Зараз це відбувається вже у 12 областях; до кінця року ми мусимо охопити не менше ніж 18 областей України. Якщо цього не буде зроблено, Україна може втратити статус члена СОСР.

Без сумніву, процес консолідації є непростим і потребує великої кількости компромісів з усіх сторін, щоб досягнути позитивного результату. Багато років скавтські організації в Україні зіштовхували, що породжувало велику кількість непорозумінь і конфліктів, проте сила в єднанні, і НОСУ має всі шанси стати об’єднуючим фактором для всіх, хто називає себе українським скавтом. Це єдиний можливий шлях, який дозволить Україні посісти належне місце в скавтському світі. Наскільки цей процес буде успішним і наскільки на український скавтінг будуть впливати пластуни, залежить виключно від активности самих пластунів.

В областях, де Пласт є набільшою скавтською організацією, саме пластуни створюють обласні осередки. З одного боку, це дозволяє нам впливати на формування обличчя українського скавтінгу, з іншого боку, дає можливість місцевим скавтським організаціям познайомитись з пластунами і розвіяти численні міфи про Пласт і пластунів, які виникли в 90-х роках і живуть до сьогодні.

Міжнародна співпраця

Раніше наша праця назовні була дуже незначною. Після конференції в Кореї міжнародна активність посилилась, часом відбувались доволі поважні проєкти, як-от перша зустріч представників Европейського і Євразійського регіонів СОСРу у квітні 2009 року в Києві. Цю зустріч підготували і провели пластуни. Проте дуже активною наша діяльність в міжнародному напрямі стала з кінця 2009 року. У листопаді 2009 року Ольга Сінкевич взяла участь в форумі міжнародних секретарів Европейського регіону на Мальті, в лютому 2010 року Любомир Шимків був учасником 4 міжнародної скавтської зустрічі «Скавтинг та інтелектуальна ініціатива» в Об’єднаних Арабських Еміратах, в травні Олена Галушка взяла участь в зустрічі гайдів Европейського регіону, в липні Ольга Сінкевич була на спільній конференції скавтів і гайдів Европейського регіону в Бельгії, а Андрій Ковальов і Тарас Волянюк — на 13-тій міжнародній зустрічі для молодіжних обмінів в Єгипті. Я зупинився на найважливіших подіях; подібних подій і контактів з іноземними скавтами впродовж останніх півтора року було більше, ніж за всі попередні 20 років.

Проте це все офіційні конференції, зустрічі і семінари, у яких брали участь окремі старші пластуни. Але чи справді наша участь в процесі «відкрила скавтський світ для юнацтва»? Так, адже останнім часом ми отримали величезну масу запрошень на різноманітного роду національні чи регіональні джем борі, з яких вибиралися найважливішиі для нас і участь в яких була фінансово можливою. Перерахую тут ці заходи.

Друге Джемборі Євразійського регіону в Молдові. Загалом українська делеґація складалась з 40 осіб, з них 20 були членами Пласту зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська та Києва. Українська делеґація була найчисельнішою делеґацією після господарів – скавтів з Молдови. Крім делеґації, яка брала участь в цьому джемборі, на декілька днів на джемборі для вивчення досвіду прибула група пластунів з України, які формують оргкомітет 100-ліття Пласту в Україні.

Десяте центральноевропейське Джемборі в Угорщині. Пластунки з Острога були єдиними представниками України поряд з делеґаціями з 13 европейсьих і неевропейських країн.

Ювілейне джемборі  (зліт) з нагоди 100-ліття польських харцерів в Кракові. Українська делеґація складалась більш ніж з 60 осіб. З них 40 — пластуни зі Львова, Івано-Франківська, Маріуполя. Окремо участь в злеті взяла офіційна делеґація Пласту з метою вивчення досвіду харцерів, що може бути корисним при організації ЮМПЗ в Україні.

Декілька днів тому українська делеґація повернулась з 4-ї конференції Євразійського регіону СОСР, яка відбувалась в Грузії. Це вперше Україна представлена на подібній конференції після прийняття України у світову організацію. Під час конференції делеґація чітко задекларувала, що український скавтинг був створений у 1912 році у Львові і ми є одним з найстаріших національних скавтських рухів у світі. Багато учасників цієї конференції відзначали, що делеґація України виступала єдиною командою, що дозволило нам вперше на такому рівні досягнути серйозних результатів: представник України був обраний в Регіональний комітет (керівний колегіяльний орган регіону), а місцем проведення наступної конференції регіону в 2013 році буде Україна. Від позиції української делеґації залежала велика кількість питань, які визначали долю регіону принаймні на наступні 3 роки.

Окрім того, що пластуни є членами делеґацій НОСУ (в офіційних скавтських заходах участь можуть брати члени тільки офіційно визнаних організацій, якою є НОСУ), не припиняється і міжнародна діяльність самого Пласту. Зокрема, делеґація оргкомітету організації 100-ліття в Україні, яка відвідала зліт харцерів в Кракові, була делеґацією від Пласту, як і Андрій Ковальов, який зустрічався з російськими скавтами в Москві, також діяв від імені Пласту. Отже, Пласт як самостійна організація продовжує активно працювати і розвиватись.

Тут варто згадати, що практично всі витрати на нашу участь в міжнародних заходах, як в рамках НОСУ, так і від імені Пласту, забезпечуються фондом Богдана Гаврилишина, який багато років сприяє Пластові на міжнародній арені.

Наступними великими подіями у світовому скавтінгу будуть Світова конференція в Бразилії в січні 2011 р. і Світове джемборі в Швеції влітку. Дуже хотілось би, щоб Україна була предсталена якісно і там, але поки все залежить від ресурсів, в першу чергу фінансових, які вдасться знайти для забезпечення нашої участи в цих великих подіях.

Таким чином, після прийняття НОСУ у світову організацію Україна нарешті має можливість бути представленою на величезній кількості міжнародних заходів, і найактивнішу участь в цьому процесі беруть пластуни — як старші пластуни, так і юнацтво.

Отже, повертаючись до питань які були озвучені на початку статті, – чи справдились ті плани, які два роки тому були аргументами для нашої участів процесі творення НОСУ? Як на мене, то справдились – ми активні учасники інтеграційного процесу українського скавтингу, світовий скавтинг відкритий для нас, в першу чергу для наших дітей. Чи могли б ми цього досягти, якщо б не взяли участи в цьому процесі? Дуже сумніваюсь…

Вище я намагався описати основні процеси, які відбуваються сьогодні в напрямі, який цікавить багатьох членів Пласту, проте неможливо викласти все на сторінках «Пластового шляху». Тому, щоб уникнути чуток і непорозумінь, у випадку виникненння питань, що стосуються цього процесу, прошу звертатись на мою поштову скриньку  mykola.muzala@plast.org.ua, а я буду намагатись надати максимально вичерпну відповідь на питання, яке цікавлять пластунів і пластунок.

P.S. Мовна коректа редакції ПШ, тому написання окремих слів дещо відрізняється від того, як звикли писати в Україні.

under: Головна

Leave a response -

You must be logged in to post a comment.

Categories

"Будь іскрою як мрієш бачити багаття" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу