header image

Юнацькі справи в перспективі світового Пласту

Posted by: mykola | Листопад 14, 2009 | 7 Comments |

Стаття, яка була надрукована в останньому номері Пластового шляху – своєрідний підсумок трирічної каденції на посаді Головного булавного УПЮ. Оскільки єдиним можливим коментарем до даної статті є стаття-відповідь в тому ж таки ПШ, а пластуни писати якби не дуже люблять :), то було б цікаво почути коментарі в цьому блозі (перепрошую за многабукафф ;) )…

На 16-тих Зборах КУПО в Києві я був обраний Головним булавним УПЮ. Відразу мушу сказати про те, що до обрання я не мав жодного досвіду роботи на рівні світового проводу Пласту і навіть з пластунами з-поза України спілкувався дуже мало, тому в багато справ я вникав вже в процесі роботи. З іншого боку, це дало мені можливість подивитись на цю ділянку свіжим оком. Наскільки ця каденція була успішною чи неуспішною дасть оцінку Велика Рада Скобиного Кругу в листопаді під час КУПО, але із свого боку хотів б зупинитись на декількох ключових темах, на яких необхідно буде зупинитись не тільки майбутньому складу ГБ УПЮ, але й світовому Пласту загалом, оскільки ці тенденції є властивими не тільки для УПЮ, а для всієї організації.

Першим є те, що ми, пластуни в різних краях, є різними. Не кращими і гіршими, а різними – ми всі належимо до однієї організації, що дає нам багато спільного, але по світу ми живемо в різних суспільствах зі своїми законами та традиціями і це накладає відбиток на діяльність, мету, методу Пласту і пластунів в цих країнах. Тому абсолютно недоречним є оцінювання ситуації в тому чи іншому краю через призму Пласту з іншого краю.Через це, як член Пласту в Україні, я намагався не втручатись в справи УПЮ інших країв – допомагати, дораджувати, координувати, але не більше. Тішить, що таку політику по відношенню до всіх країв впроваджував весь склад ГПБ цієї каденції. На мою думку, це єдино можливий варіант співпраці ГПБ-краї в теперішній ситуації для збереження єдності КУПО – будь-який тиск може спричини відхід того чи іншого краю з КУПО, що буде значною втратою, якщо не крахом, для світового Пласту.

Іншим чинником, який впливає на діяльність Пласту , є чисельність організації і можливості її зростання в тому чи іншому краї. Наприклад станиця Львів за кількістю юнацтва більша ніж Аргентина, Німеччина, Велика Британія, Австралія і напевно Канада разом взяті, на Святі Весни Львівської округи в 2009 зареєстровано вдвічі більше юнаків та юначок ніж на ЮМПЗ в Канаді в 2007 році. І можливості кількісного зростання Пласту в Україні є величезними (на жаль ці можливості за 20 років так і не вдалость зреалізувати принаймні на половину, але, на щастя, вони ще актуальні і цілком реальні для виконання). Такі розбіжності в кількості зумовлюють абсолютно різні потреби і шляхи їх вирішення. Більше того, чим більшими є можливості розвитку, тим динамічнішою повинна бути організація, тим оперативніше мають прийматись рішення. І як тут не згадати про процедури КУПО…

Показовим в цьому сенсі є процес затвердження  Правильника кадри виховників УПЮ – 13-ті збори КУПО в 1997 році доручили ГБ УПЮ створити комісію правильника КВ УПЮ, 15-ті збори КУПО в 2003 році зобов’язали крайових комендантів УПЮ до березня 2004 року подати інформацію про ратифікацію, 16-ті збори КУПО в 2006 році доручили ГБ УПЮ, при отриманні рішення про ратифікацію Правильника КВ УПЮ від шостої крайової організації, закінчити процес затвердження цього правильника як обовязуючого для всього світового Пласту. Тільки в 2007 році Правильник КВ УПЮ нарешті був затверджений як загальнобовязуючий – відразу після того, як шостий край його ратифікував. Отже на весь процес було затрачено 10 років. В той ж час той ж Правильник Кадри виховників УПЮ в Україні був прийнятий в 1996 році і станом на сьогодні він вже є застарілим і потребує змін.

Ще цікавішою є історія із створенням і затвердженням правильника впоряду (відразу хотів б наголосити на тому, що впоряд є далеко не основним елементом пластової програми, але це є важливий елемент цієї програми із своїми метою і методою; крім цього цей елемент дотичний до всіх пластових уладів). Рішення про усучаснення пластового впоряду було прийняте на 10-х зборах КУПО в 1989 році, 11-ті збори КУПО в 1993 році доручили ГПБ видати посібник пластового впоряду, 14-ті Збори КУПО в 2000 році рекомендували розповсюдити проект «Підручника пластового впоряду» до випробування, ГПБ повинна була апробувати цей проект до грудня 2001 року, 15 збори КУПО в 2003 році рекомендували ГБ УПЮ продовжити роботу над проектом і створити комісію для укладення остаточного проекту, який мав бути представлений до листопада 2004 року, на 16-х зборах КУПО в 2006 році також обговорювалось питання про правильник впоряду, але окремих резолюцій вже не приймалось. Отже справа тягнеться вже 20 років і дотепер не є остаточно вирішеною. В той ж час в Україні робота над правильником розпочалась в 2003 році, коли для роботи за основу був взятий проект правильника Ю.Мончака, саме той, який на 14-тих зборах КУПО був рекомендований до розповсюдження, впродовж трьох відбувалась апробація цього проекту, і в 2006 році був представлений остаточний текст проекту правильник впоряду, який був рекомендований МРСК, а в 2008 році крайовий зїзд прийняв цей правильник як обовязковий до використання в Україні.

Не важко спрогнозувати, що подібно будуть прийматись рішення і надалі – існуюча процедура затвердження загальнопластових правильників передбачає плекання одності і єдності Пласту в світі, але не дозволяє приймати рішення оперативно, що очевидно заважає діяльності Пласту в теперішньому, надзвичайно динамічному суспільстві. Надалі необхідно знайти такий механізм прийняття важливих рішень, який б забезпечував і оперативність, і єдність та одність Пласту. В сучасному світі технічних можливостей є більш ніж достатньо для створення саме такого процесу. Що ж до правильника впоряду – як Головний булавний УПЮ я не бачив впродовж своєї каденції зацікавлення цим питання в крайових організаціях, чим, на мою думку, і пояснюється така затягнутість процесу, пов’язаного з цим правильником. Остаточно це питання дійде до логічного закінчення (затвердження правильника впоряду) лише тоді, коли в цьому правильнику зявиться зацікавленість  у більшості крайових організацій.

Іншою великою проблемою Пласту в світі є ініціативність і бажання/можливість працювати на користь організації, чи швидше відсутність цієї ініціативності. Приклад з роботи ГБ УПЮ в каденції 2006-2009 років: останні декілька ВРСК приймають резолюції про необхідність регулярних нарад/зустрічей крайових комендантів УПЮ. Після КУПО 2006 року я звернувся до всіх крайових комендантів УПЮ (копію листа отримали також всі голови КПСів) з пропозицією організувати зустріч в Skype крайових комендантів для обговорення основних питань – із всіх адресатів мені відповів тільки один крайовий комендант … В тому ж листі я просив надіслати мені контакти членів ВРСК та надіслати пропозиції по завершенню процесу створення і затвердження правильника пластового впоряду – очевидно, що ці питання також залишились без відповіді. Потім я ще декілька разів звертався до крайових комендантів, але й ці листи залишались без відповіді. Звідси виникає питання: чи була можливість виконати резолюції КУПО, які зобов’язували ГБ УПЮ організовувати регулярні (квартальні) наради крайових комендантів УПЮ і протоколи цих зустрічей надсилати членам ВРСК (якщо до цього додати відсутність впродовж цих трьох років крайових комендантів УПЮ принаймні в 3 краях, то ситуація з УПЮ на крайових і світовому рівні, як на мене, виглядає критичною)? Отже, ініціативність, посвята загальній справі, відповідальність, активність, чим славилось і славить дотепер старше покоління пластунів, є в більшості випадків невластивими молодшому поколінню. Це проблема сучасного, дуже прагматичного світу, але в будь-якому випадку Пласту доведеться діяти і розвиватись саме в цьому світі, тож необхідно шукати шляхів подолання цієї проблеми, оскільки вона впливає на Пласт від рівня роїв і гуртків до рівня світового проводу.

До описаного вище можна додати також історію із сторінкою для виховників. Від початку каденції була ідея створити сторінку в Інтернеті, на якій зібрати матеріали, які могли б допомогти в роботі виховникам. Орієнтовно в той ж час почалась робота по створенню подібного ресурсу на Пластовому порталі в Україні і в процесі цієї роботи зясувалась цікава річ: питання про такий ресурс постійно піднімається на Малих і Великих Радах Скобиного кругу вже впродовж деількох років, але, коли така сторінка таки створена, вона нікому не потрібна (про це якраво свідчить статистика відвідувань сторінки в інтернеті, які близька до нуля). То чи справді необхідно створювати світову сторінку, якщо її, я впевнений, чекає така ж доля?

Основним досвідом в питанні  роботи з юнацтвом в різних краях для мене була участь виховником на ЮМПЗ в Канаді в 2007 році, за що дуже вдячний КПС Канади, оскільки це справді був неоцінений досвід. Там в повній мірі можна було оцінити різницю в цьому питанні. Для мене особисто було дивним, що робота з юнацтвом різниться навіть в США і Канаді, не кажучи про різницю з країнами з інших континентів. Я думаю саме тому настільки болючим був перший «масовий контакт» пластунів з України і діаспори під часу ЮМПЗ в Україні в 2002 році. Здавалось ми є членами однієї організації, з однаковими ідеологічними засадами, читаємо одні і ті ж напрямні книжки, носимо практично такі ж однострої, але нюанси суспільства в якому ми живемо, про які я писав на початку статті, роблять нас настільки різними, що ЮМПЗ в Україні було настільки болючим в плані співпраці між пластунами з різних країв, що навіть зараз, 7 років по тому, постійно про це згадують. Найбільша різниця є між пластунами з давніх демократичних країн і Україною, як країною з посттоталітарним суспільством. Виправити цю проблему зможе лише якнайбільше контактів між краями: участь пластунів з діаспори в таборах в Україні і навпаки, спільні вишколи, обмін досвідом і т.д. Це стає особливо актуальним в переддень відзначення 100-ліття Пласту в 2011-2012 роках – є дуже мало часу для того, щоб ми, якщо не стали однаковими по світу, то принаймні розуміли один одного без зайвих дискусій і непорозумінь.

Але тут накладається проблема, про яку згадувалось вище, – якщо не буде ініціативи «знизу», тобто від звичайних пластунів, старших пластунів чи сеніорів, то жодні рішення проводу будуть недієвими. Наприклад, в рамках обговорення про створення сторінки для виховників УПЮ обговорювалось питання про необхідність створення форуму, де виховники могли б обмінуюватись досвідом. Але такий форум вже давно існує в Україні на Пластовому порталі, на ньому навіть колись в дискусіях брали участь пластуни з-поза України, але це були поодинокі випадки – тобто можливість вже є давно, але нею знов ж таки ніхто не користується. А з появою соціальних мереж потреба в форумі взагалі відпала – facebook, multiply, vkontakte станом на сьогодні забезпечили такі можливості для спілкування, які не дає жоден з форумів. Але чи багато ви знаєте груп на цих соціальних мережах, де обговорюються виховницькі справи і в яких обмінюються досвідом? Декілька спроб, які були в Україні, проіснували всього лише декілька тижнів. То чи справді пластуни з різних країв хочуть обмінюватись досвідом і обговорювати питання Пласту? Просто поспілкуватись, запитатись як справи, привітати з тієї чи іншою датою – це звичайно позитивно для налагодження особистих контактів між пластунами по світу, але ця можливість жодним чином не використовується для розвитку Пласту. А могла б…

І як підсумок: ми є справді великою і унікальною організацію. Не вистачає лише незначних зусиль, які б допомогли це зрозуміти суспільству і в Україні, і поза її межами (актуальним залишається також скаутський рух, який дуже мало знає про Пласт). Але ці зусилля мусять прикласти всі пластуни в світі. Всі скаутські організації є особливо «затребуваними» при існуванні важких умов в суспільстві. В умовах теперішньої рецесії в світі перед Пластом і в Україні, і в світі відкривається велика кількість нових можливостей (не дарма, кажуть, в китайській мові ієрогліф «криза» пишеться як «загрози» і «можливості») – ми вчергове отримуємо шанс зробити наступний крок в розвитку Пласту для поширення пластових ідеалів.

under: Головна
Tags: , ,

Responses -

не зважаючи на много букв, перечитав твій допис.

в мене от одне питання – як ти гадаєш, а може не варто так битись над цією світовою єдністю Пласту?

прийняти правильник – це втратити 10 років, може КУПО буде місце, де буде обмін досвідом і прийняття лише напрямних, а правильники кожен край прийме свій, і зможе оперативніше реагувати на зміну ситуації.

я так зрозумів, що в твоїй ділянці країни не мали бажання працювати спільно, тому може не має потреби в усіх цих ГП органах, якщо всеодно кожен край розвиваєтьсяу своїх умовах (це і закони, і фінансування і т.д.), і якогось одного шляху для всіх не вигадати?

Насправді краї чітко розуміють, що вони мусять співпрацювати один з одним і особливо з Україною, бо в іншому випадку там не просто зникне Пласт, а вся громада дуже швидко асимілюється. Але дається взнаки лінь, яка давно стала чи не основною характеристикою бажання пластунів до праці…

І друге питання: а що таке світова єдність Пласту? Щоб ми в цілому світі були однакові добитись в дійсності не можливо – в занадто різних суспільствах ми живемо. Тому, як на мене, необхідно шукати золоту середину – де ми обовязково маємо бути однаковими (але спочатку однозначно необхідно визначитись для чого нам це все взагалі), а де допускається вплив суспільства. На це відповіді поки, наскільки я розумію, не має ніхто. А відповіді на це немає з однієї простої причини (якраз Академік писав на малтіплай) – в Пласту немає чітко сформульованої цілі для діяльності організації (виховати доброго громадянина – це занадто аморфна ціль, як і зміни світ на краще занадто ідеалістична ціль, щоб це могло бути ціллю діяльності організації на визначений період) на рік, 5, 10 років чи на інший конкретно визначений термін. І відсутність цієї цілі є характерною ознакою як для Пласту в Україні, так і для Пласту в світі.

А статутова комісія КУПО якраз має на меті вивчити статут КУПО відповідно процедури КУПО на тему прийняття правильників – де ми обовязково маємо бути однакові, а де кожен край буде вирішувати по своєму. Але почнемо напевно з візії Пласту :)

я так думаю, що хочемо ми цього чи ні, а діаспора з кожним поколінням асимілюється, їх не варто за це звинувачувати, так просто є.

саме тому, з кожним роком все гучніше лунають думки, що всі проводи слід передавати в Україну, навіть своєрідний час “Ч” вже є – 2012 рік і святкування в Україні 100-ліття організації.

а тому мабуть проблема світової єдності відпаде сама по-собі.

а щодо цілей – це зрозуміло, що вони потрібні, і Пласт про це здається вже другий рік думає (мені так здається, що 2 роки тому зявився та Стратегія розвитку Пласту), де мали бути і цілі і конкретні кроки, та воно чомусь заглохло, мабуть тому, що не знайшлось люди, яка в силу займаної посади чи просто свого бажання пропихала би написання цієї Стратегії.

я так гадаю, що в нас бракує певних керівників, бо проводи СПС-ОПС – це студенти, які не мають вмінь і навиків стратегічного планування. Нам потрібні в управлінні, принаймі частково, люди, які вже заробили собі на життя, створили сім’ї і мають час на громадську діяльність.

ага, залишилось ще років 10 і в нас буде середовище сеньйорів-пенсіонерів, які стояли при відновлення Пласту 20 років тому і ми поступово почнемо перетворюватись на “діаспорний Пласт”, коли найбільшим уладом буде УПС :)

звиняй, трохи довго відписував, футбол дивився :)

не зовсім так, я сподіваюсь, що з а років 10 у нас з’являться сеньйори, які матимуть час і амбіції, щоб серйозно бавитись Пластом і його просуванням, УПЮ до того часу (є така надія) не зменшиться, а зросте, і тоді будуть сі переджумови для розвитку.

І ще одне зауваж, я говорю про те, що не вся влада маю бути в сеньйорів (як є в діаспорі), а лише частково, щоб були молоді, які знають реальний стан справ, і старі, які мають досвід

але вийде як завжди – вся влада буде в сеніорів, які будуть мати час і натхнення ;)

ну залишилось не так довго чекати :)

Leave a response -

You must be logged in to post a comment.

Categories

"Будь іскрою як мрієш бачити багаття" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу