header image

Чому гурткова система не працює в Пласті?

Posted by: mykola | Жовтень 22, 2020 | No Comment |

В 2003 році, коли я вже був кілька років виховником, став зв’язковим і кошовим станиці Львів (в ті часи у Львові було двоє кошових – кошова відповідала за всі дівочі курені, кошовий за всі хлоп’ячі), я потрапив на спільний вишкіл-семінар Пласту та ZHR, другої за кількістю членства харцерської організації Польщі. Десь днів 10 ми їздили по Україні (Львів-Крим-Київ), а потім ще зустрілись у Варшаві і весь цей час обмінювались досвідом. Там я вперше познайомився із структурою та форматом роботи харцерського «куреня» в деталях. При загальній схожості, один елемент був кардинально іншим – гурткових, які були на рік чи два старші за інших членів гуртка юнаки, призначав зв’язковий, вони повністю відповідали за програму гуртка і таким чином ідеально реалізовувалось плекання провідництва (найефективніше людина вчиться тоді, коли навчає когось іншого). Сам зв’язковий працював з «гуртком гурткових» (аналог нашої Ради Гурткових) – він вчив їх, вони вчили свої гуртки. Це було суцільним відкриттям для мене.

А потім я прочитав Посібник зв’язкового і зрозумів, що все, що розповіли харцери, дуже-дуже схоже мало б працювати і в Пласті, і описано це було ще в 1970 році (читайте пластові методичні матеріали, навіть якщо ви, як і я на той час, більше 10 років в Пласті!).

Через кілька років я почав активно проводити вишколи впорядників  і першою ціллю постарався змінити наповнення гутірок, які довший час були переказом правильників, на такі, які б заставили майбутніх виховників задуматись над тим, якою є пластова метода, яка її цілі та засоби, подивитись на Пласт не через призму юнака і розваг, а з боку впорядника, який через ігри та співи має досягти недосяжної цілі (детальніше про ціль та її досягнення у «Великій грі» Юрія Старосольського :) ). Чи не першою такою гутіркою був «Устрій куреня». Щоб впорядники краще розібрались як в ідеалі мав б функціонувати пластовий курінь, а, відповідно, і гурток в курені, ми порівнювали як функціонують «курінь» в BSA з майже абсолютною демократію і «виховниками збоку», «курінь» ZHP із «зв’язковим зверху» і курінь Пласту, де зв’язковий точно не зверху, але і не зовсім збоку :) Основною метою гутірки було показати сильні і слабкі сторони кожної з моделей і як ми можемо підсилити сильні сторони пластової моделі та на які слабкі сторони потрібно звернути увагу (в першу чергу слабкою стороною виглядало «перетягування ковдри» впорядниками гуртків, що мало наслідком проблеми з плеканням провідництва в гурткових і гурткового проводу).

А через кілька років я дізнався про КГС. Класичною гуртковою системою назвали симбіоз пластової системи, абсолютно демократичної скаутської системи (BSA якраз гарний приклад) і абсолютно не демократичної харцерської системи. Як вдалось це все об’єднати в одну систему для мене загадка, оскільки принципи співвіснування дорослих і дітей в цих системах, як на мене, кардинально інші. Безумовними перевагами класичної гурткової системи називали:

  • Потребу тільки однієї дорослої людини для функціонування куреня, тобто зв’язкового. Після багаторічних дискусій на тему безпеки, вигоряння зв’язкового в таких умовах, та й взагалі можливого навантаження при курені в 4 гуртки, підхід змінили – тепер зв’язковий і кілька дорослих, які йому допомагають (тобто фактично харцерська система);
  • Гурткових обирає не гурток, а призначає зв’язковий і взагалі гуртковим має ставати старший принаймні на один ступінь юнак/юначка, щоб він/вона самостійно провадили гуртком і таким чином плекалось їх провідництво (що мало бути з дітьми в цьому гуртку було другорядним). Головне жодної демократії, бо вона шкідлива і гуртковими можуть стати невідповідні члени гуртка;
  • Оскільки в гуртках є тільки юнацтво, а зв’язковий банально не встигає в кожен гурток, в гурткових немає конкурентів в плеканні провідництва і жоден впорядник «ковдру» на себе не перетягне.
  • І найголовніше, система може швидко масштабуватись – на першому етапі один дорослий набирає відразу гурток 14-15-16 літніх, за рік доводить їх до учасника, на ступені розвідувачів вони набирають свої гуртки і стають гуртковими (таким чином дорослий відразу стає зв’язковим), а наступним етапом кожен з цих гуртків через кілька років стає куренем і так в геометричній прогресі шириться пластова ідея та все більше і більше дітей стають пластунами.

На мою думку. адептами системи ігнорувалось найважливіше – безпека, бо не зможе одна доросла людина відповідати за безпеку такої кількості дітей. Абсолютно не враховувалось вигоряння зв’язкового з таким навантаженням. Не враховувалось, що за самовиховання літей де-факто відповідав 14-15-літній юнак/юначка, з усіма «перевагами» та нестабільністю підлітковго віку. Та багато іншого, як показав час.

Залишається сподіватись, що до появи КГС я ніяк не спричинився своїми гутірками на КВВ :), бо ціль гутірок було кардинально іншою – і принципи співпраці впорядник-гуртковий, і плекання провідництва в гурткових, і ролі впорядника на різних етапах життя куреня, і завдання зв’язкових та впорядників більш ніж детально розписані в пластовій методі. Єдиним завданням гутірок було показати впорядникам помилкову модель, яку вони бачили в юнацтві, і навколо себе в Пласті, бо природньо легше керувати самому ніж делегувати (а перед делегуванням ще й власним досвідом треба було навчити юнаків правильно провадити гуртком). У випадку ж з КГС некоректно діюча пластова метода (бо хто б то в Пласті читав правильники, Посібник зв’язкового і Велику гру, щоб зрозуміти як це все таки має діяти) назвалась головною причиною всіх пластових бід, оголошувалась абсолютним злом і мала бути відкинута як шкідлива.

А далі почалось втілення КГС в пластове життя:

  • Було видано кілька видань, як-от «Гурткова система» Роланда Філіпса (цієї книжкою мали б користуватись Чмола з Тисовським, бо в той час це було унікальним передовим досвідом, але через 90 років методики та й світ навколо трохи змінився – мені ніяк не виглядає актуальнішим підхід Філіпса в порівнянні з тим ж Посібником зв’язкового, який на 50 років молодший :), хоча виникають питання і по методиці в Посібнику, зважаючи, що це видання 1970 року);
  • Для запровадження КГС піднялось питання на Малих Радах Скобиного Кругу: через суттєвий спротив на МРСК було прийняте компромісне рішення, яким КГС запускалосась як апробаційної системи поряд з існуючою пластовою методикою, мав відбуватись регулярний перегляд результатів апробації та планувалось прийняття остаточного рішення за підсумками результатів (якщо ви переглянете резолюції МРСК, то побачите, що в 2013 році апробацію вже продовжували, тобто апробація продовжується вже мінімум 7, а швидше 9 років від МРСК 2011 року);
  • Зважаючи на резолюції, кілька куренів взялись цю систему апробовувати і, наскільки я розумію, підсумком апробації стало видання «Як створити пластовий курінь».

 

Це все видима частина процесу. Але є і не така видима загалу:

  • Попри резолюції МРСК жодні проміжні результати апробації так і не були представлені на МРСК;
  • За стільки років ті, хто спостерігав за процесом, навіть без звітів на МРСК побачив результати апробації – я зі Львова , тут діє більше 35 куренів в приблизно однакових умовах, принаймні 3-4 з них почали працювати за КГС і… статистика жорстка штука: всі відомі мені курені за кілька років або опинились на межі зникнення, або взагалі припинили роботу і потребували відновлення.
  • Ще цікавіший факт: за усіма відомими мені ознаками, обидва курені, про які йдеться в книжці «Як створити пластовий курінь», вже не працюють за КГС, як це описано в тій ж книжці.
  • Ніякого масштабування в тих розмірах, про які говорили адепти КГС, не відбулось – більше виросли курені, які якраз за КГС і не працюють.

 

На практиці, КГС в тому чи іншому вигляді дуже давно присутня в Пласті, якщо зважати на те, що є десятки малих осередків, в яких в більшості одна доросла людина роками займається і хлопцями, і дівчатами, і новацтвом, але це екстремума – не думаю, що було б корисно перевести весь Пласт в такі умови.

 

Як підсумок: пластову методу, очевидно, потрібно постійно аналізувати та покращувати – якщо Пласт має залишатись актуальним  в сучасному світі та досягати своїх цілей, то й засоби праці Пласту мають бути такими, які відповідають цьому світу (звичайно ж, враховуючи наші цінності). Без сумніву пластова метода не проста штука і не так багато виховників знають та розуміють її настільки, щоб якісно та продуктивно впроваджувати в життя – основною причиною, як на мене, є вже усталена традиція роботи гуртків та куренів, яка склалась в 90-х роках, коли матеріалів було мало, отримати їх було складно, тому працювали як могли, а вже теперішні покоління працюють так, як їм показали (не даремно ж приклад в Пласті є чи не найважливішим засобом самовиховання). Але виправляється ця проблема, з мого досвіду, роз’яснювальною роботою на тих ж вишколах, коли впорядникам та зв’язковим показують як має працювати пластова метода, а не відкидаючи її та створюю повністю нову.

under: Головна

Коментувати не дозволено.

Categories

"Будь іскрою як мрієш бачити багаття" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу