У вирі стихій

Вітер, вогонь, земля, вода… і вона.
Нескорена, сильна, вільна…
Вона – енергія…

Такого вибуху «Дитячі мрії» не переживали вже давно. Здавалось, що стихії і справді дивним чином утворили якусь вибухову суміш, яка вивільнила неймовірну кількість творчої енергії в новаків і новачок. Цікаво, звідки у цих маленьких дітлахів стільки запалу вогню, нестримності води, легкості вітру і плодючості землі? Напевне, не дарма темою цьогорічного фестивалю ми обрали саме стихії, адже вони і справді стали покровителями і талісманами наших учасників, і надихали їх впродовж трьох днів.

Першою зустрічала усіх Вода, яка зранку розстелила (на жаль, не червону килимову :( ) мокру дощову доріжку перед гостями. Але вже до обіду Вітер розігнав її хмарки і рівно о 16:00, як і заплановано, відбулося урочисте відкриття ІХ Крайового мистецького фестивалю УПН «Дитячі мрії-2009». Знаючи, який все-таки Вітер непостійний, ми вирішили заручитись його підтримкою. Новаки і новачки виконали магічний обряд, який мав допомогти їм підкорити силу вітру –  тобто надули повітряні кульки! І, знаючи також норовливий характер Води, довелося і її не оминути. Оскільки Івано-Франківськ славиться своїми вигадливими фонтанами, то було нескладно зробити подарунок ЇЇ Мокрості (у вигляді копійок :).

Як ви вже, мабуть, помітили, я зовсім забула про Землю і Вогонь. Але на все свій час. Хоча обідом нас нагодували досить добре, довелося все ж спробувати, яка на смак земля. І, як не дивно, усім дуууже навіть сподобалося (рецепт приготування залишимо у секреті). Тож, ЇЇ прихильності ми також добилися, як мінімум на 3 дні. А далі на учасників чекало перше мистецьке випробування – виготовлення ексклюзивних шпалер для кожної із стихій. Усі рої (а вони одразу по приїзді були зараховані до свит стихій) отримали дуууууууууууже довгі аркуші паперу, де й втілювали свої фантазії. Думаю, усі залишились задоволеними. Так прийшла черга і на Вогонь, який був трохи позбавлений нашої уваги. Запуск у небо вогняних ліхтариків був незабутнім.

Хоч уже і повечоріло, гості все прибували і прибували. І аж на вогник усі учасники (зі Львова, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Гошева, Білих Ослав, Дрогобича, Чернівців) зібрались разом. І, повірте, вони б дуже пошкодували, якби пропустили таке видовище! Бо стихії з’явилися у всій своїй красі і розповіли новакам свою історію: у Землі (с. Оленка) сталася трагедія – засохла улюблена квіточка. Як не намагалися Вогонь (бр. Барс) і Вітер (бр. Іван) врятувати рослинку, все було намарне. І вирішили, що винна у всьому Вода (с. Оля Ф.), якої вже давненько не було видно (якщо пам’ятаєте – то від 16:00). А вона у цей час приймала процедури в Spa-салоні. Не думайте, що вона (ну, тобто я :) така погана, просто через сміття і забруднення їй дуже важко виконувати свою роботу. Тож новаки своїми гарними представленнями і дзвінкими піснями таки помирили бурхливі стихії і квітка зацвіла!!! А це означало, що в наступний день Вода, Вітер, Земля і Вогонь будуть у всьому їм допомагати.

Перша ніч промайнула для малечі в неспокої і очікуванні. І неспроста:

Завтра конкурсний в нас день,
І нас чекає сто пісень,
Ще трохи танців і віршів,
Та так, щоб гай гудів!

Ви, мабуть вже здогадались. Йдеться про найстрашніший (жартую, звісно) день на фестивалі – день виступів, день перемог і поразок…  Своєю присутністю нас удостоїли дві стихії – Вода і Земля, і навіть погодилися бути ведучими зі своїми пажами. Почесне місце зайняли судді – як завжди строгі і справедливі:

Знають великі і малі
Найважливіше тут – жюрі,
Що бали гарні виставляє
І нагороди постачає!

А нагороди було за що давати. Такого розмаїття талантів не бачили ми давно: співи і танці, художня гімнастика і акробатика, поезія і гуморески, гра на музичних інструментах (а ви пробували грати на сопілці носом? ні? а от новачка зі Львова вміє:). Виховники теж не залишились осторонь і тішили новаків своїми скромними (а в кого і не дуже) талантами: співали і розповідали вірші іноземними мовами, танцювали ча-ча-ча, грали не фортеп’яні. Особливо зачарували своїм співом сестрички з Гошева!
Ще одним традиційним конкурсом на Дитячих мріях є театральні мініатюри. Цьогоріч у ньому змагалися рої зі Львова, які показали історії Капітошки, Веселки і Принца. який шукав чарівну квітку. На деякий час усі перенеслися до справжнього театру.


Новинкою був показ мод на тему «У вирі стихій». Такого не бачили ні Мілан, ні Париж (нехай сховаються!). Як ці маленькі панночки (пардон, і один панок – до того ж, переможець) дефілювали доріжкою…
За такі чудові таланти, звичайно, належиться нагорода (я маю на увазі гарний відпочинок). Тож увечері на всіх чекала Зіркова вечірка. Розпочалося все з караоке. Ви не думайте,  у нас був навіть (ну майже :) справжній Кондратюк! А співали гімн фестивалю, який супроводжував нас вже 2 дні. Конкурс відбувся, як то кажуть, за всіма правилами жанру, і переможці отримали призи (шкода, із продовженням на «Шансі» не склалося). Родзинкою вечірки стали «зіркові» гості –  до нас завітали Руслана, Ані Лорак і, навіть, Олександр Рибак. Не часто новакам випадає нагода потанцювати і поспівати  з такими «зірками»!

Після виру емоцій і вражень всі вже забули, що наступного дня доведеться їхати додому, кому – з перемогою, а кому – ні.

Скінчилося свято й ми їдем додому,
Та довго ще згадувать будем по тому
Чудові дні казки і мрії політ,
Музику, танці й фантазії світ!

Та, сподіваюсь, таке свято залишиться в пам’яті надовго і буде надихати на нові і нові творчі подвиги. Звісно ж, на урочистому закритті всі учасники отримали подяки, пам’ятні сувеніри, а переможці – гарні призі. Тож, усі роз’їжджались додому задоволені, адже 3 дні провели в казці, в якій правили величні стихії – Вода, Вогонь, Земля в Повітря.

Івано-Франківськ плакав за нами рясним дощем, а автобуси мчали новаків і новачок, братчиків і сестричок до їхніх домівок, де батьки чекали з нетерпінням дітей, які ще довго будуть їм розповідати про феєрію мрії і фантазії…

Сестричка Оля Фегецин (Вода :)