ДЗІРГАЧ

Одним із перших, хто виношував ідею відбудови «Сокола», був Юліан Воробкевич (Дзіргач).

Світлини можна побачити за адресою

Ми з другом Кульбасом часто відвідували друга Дзіргача в гостях та розмовляли про відновлювальні роботи на Соколі. Саме в ті часи ми почали створювати наш курінь «Целібат Мурлики».

ПЛАСТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ.
Вступивши екстерном до української гімназії в Станіславові, одразу стає пластуном 11-го Юнацького Куріня ім. гетьмана Івана Мазепи. В старшому віці у Львові стає членом 3-го Куріня старших пластунів «Лісові Чорти».

Ідеї, закладені в Українському Пластовому Уладі, – вірність Богові й Україні – були дороговказом протягом всього його життя. За ці переконання в нагороду відвідав тюремні камери львівських «Бригідок». Згодом, після «визволення», йому довелось побувати у віддалених місцях Находки, Магадану…

БУДІВНИЧИЙ.
В минулому навчався на будівельному факультеті Данцігської Політехніки та по закінченні студій з дипломом інженера-будівельника повернувся до Львова. Розповів нам про один із цікавих проектів, який йому вдалося зреалізувати в Моршині. Дзіргач як будівельник намагався розробити деяку документацію та давав багато цінних порад. Саме тоді він заклав нам в душу велич Пластового Єрусалиму. Усвідомлення того, що в минулому на знаменитій Сокольській світлині Дзіргач знаходився поруч із Романом Шухевичем, зобов′язувало нас із Кульбасом ставитись із трепетом до всіх його пропозицій.

Після спілкування ми не поспішали додому, а багато говорили про цю велику людину і Кульбас сказав мені: «Богдане, він так проникливо подивився мені в очі, коли йшла мова про «Сокіл»; я ніколи собі того не прощу, якщо ми не доведемо цю справу до кінця!». В архіві Кульбаса, мабуть, збереглись нотатки та креслення, виконані Дзіргачем.

ПРОФЕСУРА.
Мою увагу привернула світлина 1934 року. На цій світлині – молоді Пластуни Кооперативи Інженерських Робіт. Крім Дзіргача, я побачив ще одну знайому особу – професора Юрія Величка, котрий в кінці 60-х років викладав мені в Львівській Політехніці теорію матричних числень. На той час це була досить новітня проблематика. На жаль, теперішня молодь дуже багато втрачає, не спілкуючись із видатними професорами-пластунами, такими як Юрій Величко, Юрій Сітницький, Богдан Гаврилишин, Теодосій Самотулка. Я чимось ототожнював Дзіргача саме з цими професорами.

УСО ПЛАСТ, УНПО ПЛАСТ.
Не лише політичні партії, але і Пласт «пережив» процеси розколу на УСО та УНПО Пласт. Друг Юліан дуже переживав ці нездорові процеси. Ми багатократно обговорювали цю проблему. Він умів зберігати тактовність у взаємовідносинах та спілкуванні. Головне, що він не був категоричним. Лише тепер ми можемо впевнено сказати, що Пласт пішов правильним шляхом. Дзіргач – це була людина з когорти великих.

РОДИНА.
Часто з нами спілкувалася дружина Дзіргача «Піноккіо», котра неодноразово відвідувала Сокіл та при першій ліпшій нагоді відвідувала нас або запрошувала до себе в гості. Коли Дзіргач відійшов на Вічну Ватру, то я як Булавний Сеніорату взяв участь в похованні разом із своїми новаками. В часописі «Цвіт України» помилково вказано місце захоронення на Личаківському цвинтарі. В дійсності друг Дзіргач спочиває на одному із приміських цвинтарів Львова.

Друг Тато, травень- 2011 р.

Опубліковано у Героїчні сеніори. Додати до закладок Постійне посилання.

Без коментарів.