4 грудня 2011 року у США на 100-му році життя відійшла на Вічну Ватру видатна журналістка, письменниця, громадська діячка, активна пластунка Уляна (Ляся) Старосольська, Гр.

Життя Уляни Старосольської було тісно зав’язане з Пластом. Юність її припала на часи розквіту Пласту в Галичині у 1920-х роках. Була курінною 33-го куреня ім. Ольги Кобилянської у Львові. Після заборони Пласту у 1930 році Уляна продовжує діяльність у підпільному Пласті, а з часом стає однією з його активісток. Членкиня 14 куреня УУСП «Санітарки». Після заборони Пласту була коменданткою новацьких таборів на Остодорі, долучалася до організації таборів на Соколі. У 1936—39 разом із братом Юрком редагувала журнал «На сліді», що спирався на пластові засади.

З початком війни на долю родини Старосольських випали страшні випробування. Батька Володимира у 1939 році засудили на 10 років ув’язнення у Маріїнській в’язниці Сибіру, де й замордували голодом. Уляну з братом Ігорем та матір’ю заслали в Казахстан. Мати не витримала важких умов життя на засланні. У 1946 році, під час репатріації колишніх громадян Польщі, друзі-поляки допомогли Уляні переїхати з Казахстану до Польщі. А в 1967 році на запрошення старшого брата Юрія, що мешкав з родиною у Вашингтоні, вона переїхала до США. Свою пластову діяльність у діаспорі подруга Ляся відновила в курені «Ті, що греблі рвуть». Від початків 1990-х подруга Уляна втримувала тісний контакт з Україною, періодично відвідувала Львів, брала участь у відновленні Пласту в Україні.

Вічна Тобі пам’ять, Подруго Уляно!

 

Опубліковано у Некатигоризовано. Додати до закладок Постійне посилання.

Без коментарів.