3-ий Курінь УПС «ЛІСОВІ ЧОРТИ»

Курінь «Лісові Чорти» виник 1922 року з малого гуртка львівських пластунів під час мандрівки у горах Карпатах. Мандруючи лісовою гущавиною, вони наткнулися на стару бабусю, яка злякалася наглої появи осмалених сонцем і дивно одягнених старших юнаків і з жаху скрикнула «Лісові чорти!», не підозрюючи, що вона дала куреневі назву.

З часом гурток розрісся в курінь, а від 1946 року був перетворений на два курені — старших пластунів і сеніорів («Молода Фамілія» і «Стара Фамілія»), об’єднані у Велике Плем’я Лісових Чортів. Діяльність куреня координує періодично виборна Коронна Рада. Вона підлягає постійно діючому «Люциперові», яким перший був Ярема Веселовський, а від 2000 року є Олексій П’ясецький.

Метою ЛЧ є плекання дружби, підготовка та влаштування пластових мандрівок і таборів, а також виховна праця з пластовою молоддю. Від 1924 року ЛЧ керували Пластом у Львові, були членами Верховної Пластової Команди, організували інструкторські табори на «Соколі» і щоліта проводили мандрівки в Карпати, на Поділля, або на Волинь. У 1930-45 роках ЛЧ були активні в проводі тайного Пласту та його літніх таборів. Після війни ЛЧ були ініціяторами відновлення Пласту, особливо в Австралії, Англії, Арґентині, Канаді, Німеччині і ЗСА. Перший осередок на нових поселеннях був створений у 1949 в Нью-Йорку. В 2000 р. ЛЧ були згруповані у 18 осередках (із них 9 в ЗСА, де перебуває близько 65 відсотків членів).

У діяспорі ЛЧ були особливо активні в праці пластових Конґресів, організації та проведенні Ювілейних Міжкрайових Пластових Зустрічей у ЗСА, Канаді й Австралії, були провідниками делеґацій пластунів в Міжнародних Скавтських Джемборі та беруть участь у багатьох громадських акціях. На терені ЗСА ЛЧ особливо відзначилися активністю та ініціятивою у пластовому таборуванні. ЛЧ проводили перші роверові мандрівки в 1955-57, організували і провадили Крайові вишкільні табори (КВТ), канойкарські табори, вишколи провідників для юнацтва та Міжкрайовий вишкільний табір «Лісова Школа».

У ділянці пластових видань діяльність ЛЧ була винятково непересічна і включає чимало видань пластових підручників теоретичного і практичного пластування, мемуари, альманахи й історію ЛЧ. Для внутрішнього зв’язку із членством провід ЛЧ видає неперіодичний журнал «Листи до Братів Фаміліянтів». Від 1947 року вийшло 164 числа.

Начальним Пластуном в часі 1972-1991 був член куреня Юрій Старосольський, а інші ЛЧ з ЗСА в різний час очолювали центральні установи Пласту (ГПБ або ГПР): Осип Бойчук, Василь Палієнко, Роман Рогожа, Василь Янішевський, Петро Содоль. ЛЧ, які очолювали крайові установи Пласту в ЗСА (КПС або КПР): Мирослав Раковський, Юрій Старосольський, Володимир Масюк, Павло Дорожинський, Андрій Мицьо, Юрій Савицький, Зенон Голубець. ЛЧ також очолювали КТК, ОТК, пластові оселі, станиці та були зв’язковими, гніздовими і впорядниками.

В додатку до згаданих вище в Реєстрі Фамілії знаходимо діячів історичного масштабу, загальновідомих в українському суспільстві: літератор Богдан Кравців, ректор УВУ Володимир Янів, Головний Командир УПА Роман Шухевич, Генеральний Секретар закордонних справ УГВР Микола Лебедь, Президент УНР в екзилі Микола Плав’юк, Дорадник Президентів України Богдан Гаврилишин, колишній Митрополит УГКЦ в ЗСА Владика Степан Сулик, віце-президент УГВР отець митрат Іван Гриньох, генерал-поручник Армії ЗСА Микола Кравців.

«Велике Плем’я Лісових Чортів» об’єднувалося спільним розумінням пластової ідеї, власним стилем пластування і своєрідними рисами членів. Серед праці, забави, мандрівок і творення своїх звичаїв творилася їхня слава. У пластуванні вони дуже суворо підходять до змісту, а вільніше до форми, керуючись фантазією і життєвою зарадністю, називаючи це «лісовою премудрістю».

Гей-гу! Гей-га!

Без коментарів.