20-ий Курінь УПС «Орден Хрестоносців»

«Орден Хрестоносців» був заснований у Німеччині в 1946 році. До його складу входить 20-ий курінь УПС і 5-ий курінь УСП. Організаційно курінь оформився у пластовий Орден і прийняв як свою основу принципи християнського світогляду, чинного патріотизму та елементи пластової і лицарсько-християнської духовности. Пластова і громадська діяльність членів проявлялася більш за особистим зацікавленням поза куренями, ніж у рамках його складових частин.

Членів куреня з’єднала в Ордені ідейна пластова програма, зображена у кличі «Бог і Україна». В імені цих великих вартостей вони зобов’язалися служити ідеалам добра, краси, правди й любови.

Після переселення на нові місця діяльність куреня і його членів дещо занепала. З часом активність зросла в 60-их роках по більших осередках Америки (головно Філядельфія, Нью-Йорк, Чікаґо) і за індивідуальною працею членів по інших станицях та осередках праці, включно з Европою. Важливою подією в житті Ордену було те, що у 1971 році, на раді у Філядельфії, відновлено діяльність 5-ого куреня УСП. В тих роках, за часів каденції Великого Майстра сл. п. пл. сен. Мирослава Лабуньки, активність обох куренів Ордену посилилася.

Молодше покоління відновленого куреня УСП завзято кинулося до активної виховно-вишкільної праці, переважно з юнацтвом, по різних пластових таборах та у станицях.

В результаті їх підшуку нового і цікавого підходу до пластування у 70-их та 80-их роках молодші «Хрестоносці», такі як Лабунька, Левицький, Турчин, Юзенів, а згодом Гриців, Ганкевич, Онишкевич, Данилюк та інші, увійшли у станичні та кошові проводи і зайняли провідні відповідальності у крайових пластових проводах. Вони стали теж рушіями та ініціяторами активного виховного пластового життя, що заохочувало юнаків вступати в ряди старшопластунського куреня «Хрестоносців». І під сучасну пору поодинокі члени Ордену виконують важливу та дуже потрібну виховну працю в Пласті в Америці й підтримують розвиток пластового життя в Україні. Наприклад, члени «Ордену Хрестоносців» провадять станицею у Тернополі, яка є однією з найбільш активних станиць в Україні.

Хоч деякі сеніори теж працювали на виховному відтинку, більшість були активними у станицях та у проводах матірної організації Пласт, як і рівно ж у громадській праці. Наприклад, Лицарі Федун, Ганкевич, Юзенів, Коропецький, Рак, Слиж та інші впродовж довгих років займали провідні відповідальності у Крайовій Старшині Америки та у ГПБ.

Суспільно-громадська праця була більш важливим полем вияву багатьох, якщо не майже усіх Лицарів у дуже різноманітних відділеннях професійного та суспільного життя. На особливе відзначення заслужили за довголітню працю пл. сен. Мирослав Лабунька та пл. сен. Василь Маркусь у політичному, суспільному, академічному та церковно-релігійному відтинках громадського життя. Маркусь і Лабунька теж були рушіями у Патріярхальному русі Української Католицької Церкви і співробітниками Патріярха Йосифа, зокрема в Українському Католицькому Університеті в Римі. Лицар Василь Маркусь був співредактором Енциклопедії Українознавства та головним редактором Енциклопедії Української Діяспори. Орден начисляє велику кількість професіоналів, які досягли високі рівні професійної досконалості та вирізнення у спеціялізаціях свого професійного життя, як священики, лікарі, інженери, банкіри, юристи, професори, публіцисти та адміністратори на високих позиціях різних підприємств. Також на окреме вирізнення заслуговує о. др. Борис Ґудзяк, який є ректором Українського Католицького Університету у Львові, що має особливе значення в сучасному духовному і національному відродженні України.

Без коментарів.