37-ий Курінь УПС «ПОБРАТИМИ»

Пластуни, серед яких зродилась ідея створити новий динамічний курінь, заснований на фундаментах правдивої дружби й на випробуваних ідеалах Пласту, перший раз зустрілись на першій «Лісовій Школі» влітку 1964 року. Вони тоді були шістнадцятилітніми юнаками з різних сторін Америки.

Ці юнаки підсвідомо відчули, що їх єднає щось глибоке і правдиве, що в них палають ті ж самі мрії й надії. Пластуни-юнаки Антін Колтунюк, Тарас Ліськевич, Андрій Стець і Руслан Расяк нав’язали між собою міцну непохитну дружбу. Наступного літа вони знову зустрілись у пластових таборах, пізнали інших пластунів однодумців, і їхня дружба скріплювалася і росла.

Влітку 1966 року, ті самі, вже старші пластуни з кількома іншими друзями вибрались на мандрівку через Західну Америку. Серед прекрасної природи, далеко від всяких турбот і монотонности буденного життя, спалахнула ідея створення нового куреня. Вони постановили робити все, що в їхніх силах, щоб поширити ідеї українського Пласту, щоб працювати для незалежности і свободи українського народу, щоб бути завжди готовими стати на захист і поміч своєму побратимові, як це робили наші славні предки — княжі дружинники, козаки, Січові Стрільці і новітні партизани.

Після закінчення цієї мандрівки вони повернулись додому з думкою створити новий курінь. 30 грудня 1966 року в Чікаґо успішно відбулася перша Велика Рада «Побратимів». На Раді взяли участь приблизно двадцять пластунів-однодумців. Першим курінним обрано Антона Колтунюка, одного із співзасновників. Курінь одержав офіційне призначення як 35 Підготовчий Курінь УСП-ів. Оскільки більшість членів куреня була в Чікаґо і Нью-Йорку, в цих містах створено два головні осередки.

28 грудня 1968 року, під час Великої Ради в Нью-Йорку, крайовий референт старших пластунів у ЗСА повідомив зібраних членів, що від цього дня курінь є повноправним куренем УСП-ів під назвою «Побратими».

Під гаслом «Побратимські Пригоди» у 1970 — 1980-х роках «Побратими» організували і провадили таборами для старшого пластунства і старшого юнацтва, зацікавленого у водному пластуванні. Табори відбувалися в околицях північної Міннесоти і південної частини канадської провінції Онтаріо на мережі соток маленьких і більших озер. Команди і булави таборів складалися із «Побратимів», досвідчених у водному пластуванні і канойкарстві.

Одержаний досвід «Побратимів» в канойкарстві спонукав видання «Підручника для провідників водно-мандрівних таборів». Завершенням водної програми «Побратимів» був закуп 12 канойок 1982 року. Цією пластовою «фльотою» користувались не тільки учасники Водно-мандрівних таборів, а й юнаки і юначки Чікаґської станиці.

Побратимські Водно-мандрівні табори відбувалися під час років великого росту куреня — у 1982 курінь УСП і підготовчий курінь УПС разом начисляли 49 членів. В 1970-1980 роках «Побратими» брали активну участь у пластових таборах на терені Америки, а особливо у «Лісовій Школі».

У 1993 р. «Побратими» встановили «Побратимську Фундацію», яка має за свою мету матеріяльну підтримку пластової організації.

Сьогодні, після 30 років існування, є приблизно 35 «Побратимів» — старших пластунів і сеніорів. Головним центром діяльности є станиця Чікаґо, де перебуває більшість членства і де «Побратими» займають провідні місця в станичній старшині. Меншим осередком праці є околиця Нью-Йорку, а інші члени живуть по всіх кутках Америки, як також поза Америкою і в Україні.

Без коментарів.