38-ий Курінь УПС «Лісові Мавки»

 «Маємо в серці те, що не вмирає».

Курінь «Лісові Мавки» тісно пов’язаний з українським фолкльором і звичаями. Патронка куреня, Леся Українка та її «Лісова Пісня» стали для куреня взірцем всього, що гарне, шляхетне, і так, як у цьому творі Лесі Українки, членки куреня прагнуть до найвищих висот і добра, плекати українські традиції, культуру та звичаї.

Курінь був заснований в 1947 році в місті Ерлянґен, в північній Баварії, де багато українських студентів згуртувалося на студіях Ерлянґенського Університету. За ініціятивою студентки медицини Лесі Храпливої та групи студенток Байройтської Гімназії засновано пластовий гурток, до якого вступили Леся Кисілевська, Віра Бабій, Стефа Зайферт, Люба Шавала, Наталка Москалів, Оля Пиндюк, Слава Слиж, Іванка Ференцевич, Ірка Урбан, Дарка Городинська і Ака Клим. Тому, що дівчата захоплювалися «Лісовою Піснею», в якій головна постать — Лісова Мавка — віддзеркалювала характеристики, до яких прямує кожна людина: духовність, ніжність, досконалість і любов до людей та природи, — вони вибрали собі назву «Лісові Мавки». Курінну пісню написала Леся Храплива (до музики композитора Івана Недільського), в якій слова

Бо прийде час, прийде година,

Ми вернемось в свої буйні ліси,

Пригорне рідна полонина,

Засяє сонце волі і краси

віддають тугу за рідною Україною, за якою тужили «Мавки» на чужині в Ерлянґені.

В 1947 і 1948 роках «Мавки» відбували зі своїми роями і гуртками прогульки, влаштовували ватри та переводили теренові змаги. Також в 1947 році взяли участь в Ювілейній Пластовій Зустрічі в Міттенвальді, з нагоди 35-ліття Пласту, та в новацькому вишколі біля Реґенсбурґу.

В 1961 році «Лісові Мавки» офіційно оформились в КПС як 20-ий курінь УСП-ок. В 1962 році відбулася перша курінна рада на терені північної Америки, де вибрано Христю Мазуркевич (з Торонта) курінною, запроєктовано курінну відзнаку (цвіт папороті) і прапор. В 1968-му році, за згодою КПС, відбулося урочисте посвячення курінного прапору в присутності членів інших куренів та пластового проводу. В 1972 році курінь отримав від КПС признання за підготовку і проведення теренової гри на Ювілейній Пластовій Зустрічі.

В 70-их і 80-их роках «Лісові Мавки» далі продовжували діяльність своїх основоположниць. «Лісові Мавки» часто організували новацькі Свята Весни, юнацькі Свята Юрія, старшопластунські Миколайки та гри і забави для новацтва під час костюмівок в станиці Нью-Йорк. В цей час курінь начисляв 73 членки і мав осередки праці в Торонті, Чікаґо, Лос-Анджелесі, Філядельфії, Бостоні і в Нью-Йорку / Нью-Джерзі. Членки почали носити чудові зелені киптарі, які стали частиною пластового однострою.

У вересні 1997 «Лісові Мавки» відсвяткували своє 50-ліття на оселі УНСоюзу «Союзівці», на яке прибули не тільки старші пластунки, а й сеніорки, деякі з них перші «Мавки» з Ерлянґену. В 1989 році сеніорки одержали своє порядкове число від КПС і почали процес активізування 38 сеніорського куреня «Лісових Мавок».

Для «Лісових Мавок» дороговказом є слова Мавки з п’єси Лесі Українки Лісова Пісня: «Я маю в серці те, що не вмирає». Ці слова Мавки можуть бути не тільки нашим ідеалом, а й прикладом для кожного пластуна.

Без коментарів.