Feed on
Posts
comments

Історія куреня

Як засновувався наш курінь

Історія куреня сягає сивої давнини березня 1990 року, коли при “Товаристві Лева” створюється ініціативна пластова група під проводом Ореста Шота (тоді секретаря цього товариства) та Левка Захарчишина (колишнього голови товариства). Набирались дівчата та хлопці віком від 11 до 16 років, які в майбутньому, пройшовши виховну програму і потрібні вишколи, мали б самі стати виховниками.

На початку літа 1990 року сформувались два перші гуртки юнаків – “Беркути” та “Гайдамаки”. Останній гурток згодом вирішив змінити свою назву на “Рисі”. Почались перші мандрівки. У серпні цього року відбувся перший курінний табір “А спробуй”, на якому утворились гуртки “Вовкулаки” та “Марали”. Юнаки та юначки майбутніх куренів число 1 і число 2 гостили на першому пластовому таборі “Відродження” (база “Трембіта” коло Славська). У вересні цього ж року представники куреня брали участь у “Малому Східному Джемборі – 90″, що проходив в Польщі.

Датою заснування куреня вважається 15 вересня 1990 року, коли відбулись перші післятаборові (“справжні”) курінні сходини, на яких було створено підготовчий курінь ім. Короля Данила князя Галицького. а Засновник куреня Орест Шот (“Колючий”) став зв’язковим, а першим курінним став Ігор Бущак (“Академік”). Невдовзі, 6 жовтня цього ж року, відбулось заприсяження перших 12 юнаків куреня.

Уже в листопаді 1990 року курінь міг виявити свій рівень підготовки в теренових іграх “Листопадовий Зрив” та “Забуті могили”. В жовтні того ж року “данилки” організували своєрідну імпрезу – “День пластуна”, традиція переведення якої триває і до нинішніх днів. Традицією зробилось і організування свята Миколая для дітлахів у дитячих садках та вертепів (в 90-му їх було аж два). Курінь також спромігся на зимовий табір “Вар’яти”. Спільними силами з куренем ім. Олени Степанів було організовано вечір, присвячений Т. Шевченку.

Найважливішою датою в історії куреня, після дня його заснування, є 28 квітня 1991 року, коли Крайова Пластова Старшина (КПС) України зареєструвала нас, як курінь Уладу Пластунів Юнаків (УПЮ) число 1 імені Короля Данила князя Галицького. Барви куреня – чорна і жовта.

Почалось воно із першого станичного Свята Весни, яке проходило 2-4 квітня 1991 року, на якому курінь здобув третє місце в загальному заліку. У червні майже пів куреня таборувало на Волині на першому Спортивно-вишкільному таборі (СВТ) “Калиновий оберіг”. Уже в липні – майже всі “данилята” відбули курінний табір “Усміхнись”, а ті, що не змогли – поїхали в серпні на “Міст”. Окрім цього член куреня і його курінний Ігор Бущак був одним з двох пластунів відновленого в Україні Пласту, які в серпні 1991 року поїхали на Світове Скаутське Джемборі в Сеулі (Південна. Корея). У складі першої поїздки Юнацтва з України на пластовий табір в Німеччину було 2 членів куреня – Богдан Яцун (“Богданило”) і Марко Савицький (“Пуголовок”).

Та тут раптом (19 серпня 1991 року) в Москві “путч”, в Карпатах познімали ряд таборів. Пластуни активно включились в працю новоствореного Комітету Опору Диктатурі, серед них було багато з першою куреня. Але все минулося, – 24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила незалежність України, СССР розвалився. Це літо для куреня було історичним ще в одному аспекті – вперше його члени поступили у вищі заклади освіти (всього їх було 3).

Почалась здача другої проби. Курінь далі веде активну діяльність – участь в святкуванні тижня Пласту, похованні українського політв’язня, провідника ОУН Михайла Сороки на Личаківськомцу цвинтарі, теренівці “Листопадовий Зрив”. Саме з зими 1991-1992 року почалась традиція брати участь в кожнорічній великодній стійці в церкві Сятого Андрія. Усі інші заходи з осені 1991 року до травня 1992 року проводились згідно з започаткованими минулорічними традиціями.

Знов табори. Тепер це: СВТ “Калиновий Оберіг”, “Заграва” на Волині, “Повстанськими шляхами”, Крайовий вишкільний табір (КВТ) “Скобиний Лет” коло Сколього. Цього літа чергова дата – 3 юнаки нашого куреня стали пластунами скобами. На цей час курінним був Андрій Заярнюк (“Іспанець”).

В пласті росте новий люд…” Ще весною 1992 перших 5 вихованців куреня перейшли в Улад Старших Пластунів (УСП). З 25 членів старого складу залишилось тільки 17 (троє осіб залишили Пласт через свою бездіяльність). Курінним став Ігор Мартинюк (“Джміль”), а місце зв’язкового заступив добрий виховник Левко Захарчишин. Новий курінний провід зайнявся “омолоджуванням” членства – були, прийняті в курінь два нові гуртки – “Ведмеді” і нові “Беркути”.

За матеріалами Інформаційного вісника Станиці Львів.

Число 1. Січень, 1995 рік. С. 2-4.

Курінь зараз

В курені є 5 виховників і в чотирьох із них є є гуртки. В нашому курені немає гуртка ч.1, бо “Беркути” (так він називався) розпалися. Гурток ч.2, який відновився 12 жовтня 2006 року — це “Рисі”, раніше Гайдамаки”. Перейменувались “Рисі” літом 1990 року. Зараз виховником гутрка є Роман Павук Пастух (станичний станиці Львів), ОЗО. Третім гуртком є “Вовкулаки”відновились вони 6 лютого 2001 року. Гурток утворився на першому курінному таборі “А спробуй”. Зараз впорядником гуртка є Андрій Сем Борсук,ОЗО, теперішній зв’язковий Данилок. Ще одним гуртком є “Білі Барси”. Гурток має число 4, його вони отримали на курінному таборі 11-та стежа. Їхнім виховником є виховником є ст. пл. Скоб Андрій Як Солопов, ЧК. Гурток заснувався . Як я вже розповідав — в курені є чотири гуртка. Четвертим гуртком є “Саламандри”. Гурток не має числа але наскільки мені відомо це в процесі.Гурток відновив свою діяльність . Виховником “Cаламандр” є ст. пл. Скоб Марко Риба Романів, V.

 


Ще немає коментарів

"Сайт куреня число 1 імені Короля Данила" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу