Курінь ч. 8 ім. Ольги Басараб

Мандрівка “Едельвейсів” в Тернопіль

Листопад 5, 2012 · Коментарів немає

20 жовтня 2012 року.
8:25. Львівський вокзал.
Дівчата-едельвейси (ну і їх друзів не забуваймо) помаленьку починають підходити, і ось нарешті вже всі зібралися. Слідом за виховницею Ксенею ми попрямували всередину вокзалу, на перон. Там, навіть у потрібному нам потязі, вирушили на Тернопіль. Мабуть, в кожного в думках лунала пісня “Файне місто Тернопіль”. Спочатку всі були не дуже активні, дехто навіть намагався заснути. Та трохи згодом наша компанія почала грати у всілякі ігри. Спочатку це був “Контакт”. Ми так викрикували, що люди, які їхали з нами в одному вагоні, почали підозріло “зиркати” на нас. Слова, які загадували учасники гри були найрізноманітнішими, але головне – довгими і непоширеними, щоб якнайважче було здогадатися. Зрештою, нам трішки набридло грати в цю гру і ми вирішили зіграти в “Мафію”. О, що тоді творилось! Як ми сперечалися після кожної “ночі” щодо того, хто саме був “мафією”, кого потрібно “викрити”! Після “виснажливих” ігор народ зголоднів, і, в найкращих традиціях шкільних екскурсій, почав діставати із сумок свій перекус: яблучка, канапки, печиво – хто що мав. Запивали все м’ятним чайочком, ммм…
І ось, нарешті, після 3-х годин їзди ми прибули в Тернопіль!
Довелось недовго йти,щоб дістатися центру міста. Там також, як і у нашому Львові, є дуже красиві будинки, особливо театр, щознаходиться на чолі головної тернопільської вулиці.
Прогулюючись центром, ми дійшли до Тернопільського озера. Яке воно красиве! Яке воно велике! Ми стояли, захоплені цим краєвидом! Потім вирішили запам’ятати цю мить, зробивши фотографію, та навіть не одну. Вся наша компанія попрямувала до пристані, щоб покататися на паромі. Признаюся чесно, особисто я не розглядала навколишню тернопільську місцевість, яку дуже добре видно саме з озера, а саме знимкувала всіх, ну і мене декілька разів сфоткали.
Згодом ми просто гуляли, але знову зголодніли. “ Як малі діти”- казала нам наша Ксеня. Але ж ми голодні, отже, не маємо сил далі ходити :). Отож, одна з подруг запропонувала піти у місцеве кафе, де готують справжню італійську піцу. “Нарешті ми поїмо”,- подумали ми. Зайшовши туди, відчувши смачний аромат, наш апетит тільки збільшився! Люди поділилися на групки і замовили собі піцу, яку хто бажав. А які там ціни! Ними ми були надзвичайно приємно вражені! Отакі би у Льовові. Звісно, не обійшлось без десертів.
Отак, добряче попоївши, ми продовжили свою прогулянку Тернополем. Але, оскільки в нас залишалось мало часу до відправлення поїзду, ми швидко зробили ще декілька світлин, зайшли в магазин, щоб “закупитися на дорогу назад” і поспішили на вокзал.
Хух! Встигли! Наш потяг ще не вирушив! Забігши у вагон, ми обрали собі місця, і поїхали назад, до Львова. Едельвейси і компанія знову грали ігри так, що чув весь вагон. Час в дорозі пролетів швидко, і ось, ми вже у Львові.
Кожен поїхав додому, але ми ще довго пам’ятатимемо цю чудову поїздку в Тернопіль!


пл.прих. Богданка Ващишин

Categories: Новини



0 responses so far ↓

  • There are no comments yet...Kick things off by filling out the form below..

Напишіть коментар

"Курінь ч. 8 ім. Ольги Басараб" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу