Курінь ч. 8 ім. Ольги Басараб

Entries Tagged as 'Новини'

Історія створення сімейного дерева на нашій домівці

Листопад 17th, 2012 · Коментарів немає

(клацни на зображення)

Теґи: Новини

Відеоролик з курінного табору

Листопад 14th, 2012 · Коментарів немає

Теґи: Новини

Мандрівка “Едельвейсів” в Тернопіль

Листопад 5th, 2012 · Коментарів немає

20 жовтня 2012 року.
8:25. Львівський вокзал.
Дівчата-едельвейси (ну і їх друзів не забуваймо) помаленьку починають підходити, і ось нарешті вже всі зібралися. Слідом за виховницею Ксенею ми попрямували всередину вокзалу, на перон. Там, навіть у потрібному нам потязі, вирушили на Тернопіль. Мабуть, в кожного в думках лунала пісня “Файне місто Тернопіль”. Спочатку всі були не дуже активні, дехто навіть намагався заснути. Та трохи згодом наша компанія почала грати у всілякі ігри. Спочатку це був “Контакт”. Ми так викрикували, що люди, які їхали з нами в одному вагоні, почали підозріло “зиркати” на нас. Слова, які загадували учасники гри були найрізноманітнішими, але головне – довгими і непоширеними, щоб якнайважче було здогадатися. Зрештою, нам трішки набридло грати в цю гру і ми вирішили зіграти в “Мафію”. О, що тоді творилось! Як ми сперечалися після кожної “ночі” щодо того, хто саме був “мафією”, кого потрібно “викрити”! Після “виснажливих” ігор народ зголоднів, і, в найкращих традиціях шкільних екскурсій, почав діставати із сумок свій перекус: яблучка, канапки, печиво – хто що мав. Запивали все м’ятним чайочком, ммм…
І ось, нарешті, після 3-х годин їзди ми прибули в Тернопіль!
Довелось недовго йти,щоб дістатися центру міста. Там також, як і у нашому Львові, є дуже красиві будинки, особливо театр, щознаходиться на чолі головної тернопільської вулиці.
Прогулюючись центром, ми дійшли до Тернопільського озера. Яке воно красиве! Яке воно велике! Ми стояли, захоплені цим краєвидом! Потім вирішили запам’ятати цю мить, зробивши фотографію, та навіть не одну. Вся наша компанія попрямувала до пристані, щоб покататися на паромі. Признаюся чесно, особисто я не розглядала навколишню тернопільську місцевість, яку дуже добре видно саме з озера, а саме знимкувала всіх, ну і мене декілька разів сфоткали.
Згодом ми просто гуляли, але знову зголодніли. “ Як малі діти”- казала нам наша Ксеня. Але ж ми голодні, отже, не маємо сил далі ходити :). Отож, одна з подруг запропонувала піти у місцеве кафе, де готують справжню італійську піцу. “Нарешті ми поїмо”,- подумали ми. Зайшовши туди, відчувши смачний аромат, наш апетит тільки збільшився! Люди поділилися на групки і замовили собі піцу, яку хто бажав. А які там ціни! Ними ми були надзвичайно приємно вражені! Отакі би у Льовові. Звісно, не обійшлось без десертів.
Отак, добряче попоївши, ми продовжили свою прогулянку Тернополем. Але, оскільки в нас залишалось мало часу до відправлення поїзду, ми швидко зробили ще декілька світлин, зайшли в магазин, щоб “закупитися на дорогу назад” і поспішили на вокзал.
Хух! Встигли! Наш потяг ще не вирушив! Забігши у вагон, ми обрали собі місця, і поїхали назад, до Львова. Едельвейси і компанія знову грали ігри так, що чув весь вагон. Час в дорозі пролетів швидко, і ось, ми вже у Львові.
Кожен поїхав додому, але ми ще довго пам’ятатимемо цю чудову поїздку в Тернопіль!


пл.прих. Богданка Ващишин

Теґи: Новини

Відгуділи на славу

Листопад 4th, 2012 · 1 коментар

31 жовтня 2012 р. відбулося святкування дня народження куренів ч.7 ім П. Сагайдачного та ч.8 ім. О. Басараб. Дійство почалось о 10:00 у Стрийському парку.
Теренова гра проходила весело, проте холодно, але ми зуміли зігрітися усмішками та словами «ще не багато, зате потім буде приз». Завдання були не з тих звичайних, адже тривав Хелловін. Вирізання з гарбуза, лабіринт, психічні картинки, біг в мішках, загадка, історія хелловіну таке далеко не на кожній грі можна зустріти. А нагороди та веселі ігри чекали усіх на вечірці! Там, ті котрі брали участь у тереновій грі дізнались про її результати та отримали нагороди, а решта гостей мали нагоду отримати подарунки взявши участь у різних конкурсах.

Отже результати теренової гри:

1 місце -к. ч. 44 ім. З. Франко («Гостренькі»)
2 місце – к. ч. 69 ім. Б. Хмельницького («Леви»)
3 місце – к. ч. 2 ім. О. Степанів

День народження відсвяткувалось, а нечиста сила, навіть, не насмілилась нас відвідати. Та ще б, дивлячись на костюми учасників, вони просто могли сприйняти їх за своїх.

Переможець конкурсу «Найкращий костюм»:

1 місце-Анастасія Двораковська – к. ч. 8 ім. О. Басараб, яка отримала сертифікат від ресторану «Три мітли»
2 місце-Дмитро Гурей к. ч. 69 ім. Б. Хмельницького
3 місце- Олександр Мазін к. ч. 7 ім. П. Сагайдачного

Перемогу в конкурсі танців отримали:
Настя Кочерган – к. ч. 52 ім. М. Чорної і Тереодор Сеник – к. ч. 5 ім. Р. Купчинського
Дякуємо вам за щирі усмішки, привітання, веселий настрій та позитивні емоції! Окрему подяку висловлюємо мережі кінотеатрів «Кінопалац», кав’ярні «Меделін», ресторану «Три мітли», компанії «Галицька здоба»

 

пл.уч. Оля Готра

Теґи: Новини

Шість років разом!

Листопад 3rd, 2012 · Коментарів немає

Нещодавно нашому гуртку «Іриски» виповнилося 6 років. Для людини 6 років це лише невелика часточка життєвої дороги, але для нас це чималий період нашого спільного пластування. Зараз нас залишось тільки  четверо, разом з чудовою виховницею, яка привила нам любов до Пласту та допомогла відчинити двері перед дорогою цікавих пригод в пластовому житті.

Соломія Банах: Ірисочки. Для мене це не просто назва чарівної квіточки і, навіть, не просто назва нашого гуртка, це мої подруги, і багато спогадів пов’язяних з ними всіма)) Хоч ми і не дуже великий гурток, проте ми завжди разом, ми росли, дорослішали на очах один одного і нашої найкращої, найулюбленішої виховниці – Оксанки Баліцької. Бути справжньою ірискою не легко, адже природній відбір до нашого гуртка не всі пройшли, а їх було чимало, проте залишились найстійкіші ірисочки. Нам вже шість, ми дорослі, час пройшов швидко, багато чого змінилось, але ми завджи залишимось ірисками)))

Софія Гайворонська: Ех… Здається, що це було не так давно, а виявляється минуло вже 6 років з часу створення нашого гурточка. І вже ми всі майже дорослі і трохи розумніші ніж були, але все-таки ми досі “маленькі дітки” своєї виховниці… Минуло вже 6 років, а пролетіли вони, як одна мить. Надіюсь, що і надалі ми будемо завжди разом, завжди однією сім’єю!)

Оксана Баліцька: Дуже багато часу пройшло з того часу, як ми з вами познайомились… Пам’ятаю, як 14 жовтня 2006 року ще зовсім юна, не впевнена в собі, яка ще сама була недавно юначкою, бігла я на свої перші сходини в ролі виховниці, всередині все переверталось та тремтіло, я розуміла, що мене чекають 8 чудових маленьких дівчаток, для яких від сьогодні я стану старшою сестрою, порадницею, подругою, а може й, навіть, прикладом – тепер я несу відповідальність за цих ще зовсім маленьких квіточок. Але переживання швидко відпустило мене, коли я побачила ці ще більш перелякані очі, ніж мої,  ці зацікавлені погляди, ще невпевнені і боязкі відповіді на запитання, і з тієї миті вони стали для мене рідними і дуже важливою частинкою мого пластового і не лише пластового життя. І от, зараз пройшло вже 6 років, здається ніби вчора я ходила з ними на кожну теренову гру, чи будь-яку акцію, а сьогодні вони вже такі дорослі, самостійні, красиві, розумні дівчата. Мабуть то смішно звучить, але справді було надзвичайно приємно бути поряд з вами коли ви росли, бо поряд з вами росла і я, і я впевнена, що наш спільний ріст та досягнення на цьому не зупиняться, попереду в нас ще багато спільного пластування. Дякую вам за ті 6 років, які ми з вами пластуємо, за всі пережиті перемоги, поразки, злети та падіння, за всі посмішки та сльози, за тепло та доброту, за підтримку та допомогу, дякую вам просто за те що ви є і, що ми з вами можемо бути друзями!

Як тільки ми прийшли, для нас Пласт – це було шось таке дивне та незвичайне. А тепер кожна з нас може організовувати різні акції та ділитись досвідом з іншими юначками. Також мріємо набрати гурточки та стати гідним прикладом для них так як це зробила наша виховниця.

Отож, живіть у злагоді та цінуйте кожну мить у вашому гуртку….

пл.уч.Косиєва   Оксана

Теґи: Новини

inspire

Жовтень 24th, 2012 · 1 коментар


Теґи: Новини

Гасло басарабок на наступний рік: “Новий день – нове добре діло”

Жовтень 9th, 2012 · Коментарів немає

Відкриття курінної ради… Ти ще зовсім не знаєш, що попереду. Ти стоїш і тебе мучать тисячі питань. Ти хвилюєшся, бо знаєш, що вже зовсім скоро саме ти зможеш стати тією, хто матиме можливість реалізувати свої ідеї та втілити їх на благо куреня. Або ти молодша за віком юначка, яка вибирає майбутнє свого куреня і саме твій вибір може бути вирішальним. Чи ти виховниця, яка присвятила цьому куреню саму себе, тебе болить серце за кожен конфлікт та відчуваєш неповторну радість за кожну перемогу юнацтва.
Промова за промовою, презентації, план дій на рік… кожна кандидатка підготувалась вклавши у це час і душу. Усі хвилювались, оскільки всі представники були вартими стати курінною, а обрати потрібно тільки одну. Кожен кандидат на курінну, заступника курінної, писаря, чи скарбника помітно хвилюється.
І ось настав цей момент. Коли ти, ще зовсім недавно, маленькою юначкою вступала у цей дивовижний пластовий світ. А тепер ти тут, на цьому місці і тебе обрали. Саме тобі дали шанс спробувати себе у цій нелегкій справі. Сльози щастя, обнімашки, вітання і щирі слова гріють більше за будь яку похвалу.
Попередній провід курення, мабуть, найкраще розуміє, що чекає теперішній провід попереду.

Дуже дякуємо усім хто працював на благо курення цілий рік, а саме виховницям, екс-проводу: Софії Гайворонській, Оксанці Косиєвій, Марічці Шкоруді, Софії Калаш, та усьому юнацтву! Дякуємо за те, що нас обрали! Ми вас любимо і не підведемо!

Провід:
Курінна – пл. уч. Мар’яна Байло
Заступник курінної – пл. уч. Квітослава Косарчин
Писар – пл. уч. Оля Готра
Скарбник – пл. уч. Оля Приходько

Теґи: Новини

Ми відсвяткували 100-ліття Пласту

Травень 25th, 2012 · Коментарів немає

Lviv Today №46

Теґи: Новини

пластування live: мандрівка 8их і друзів

Травень 1st, 2012 · Коментарів немає

sms 1:  Забули казани, замість головного зібрались на приміському вокзалі і ледь встигли на електричку, забули звязкового франківських на вокзалі у Львові. 27 учасників і 1 виховниця – це буде цікаво:)

sms 2: Троє учасниць зімліли, є також і халявщики в наших рядах. Кидаємось сніжками і вже чуємо запах вершини.

sms3: Дійшли! Готуємось до вікдриття мандрівки. з Нами 5 ленкавських, 4 миколаївських і звязковий 59-го вже в Славську.

sms4: Поїли, розклали намети, позасмагали на снігу. До нас добрався звязковий 59-го. Зараз бавимось в ігри. А ще заздріть в нас 4 гітари і барабани.

sms5: Ніч пережили всього з одним алярмом. Вже спустились з гори –  спуск пройшов значно легше і швидше ніж підйом. Попереду обід, теренівка і дорога додому. За 1,5 дні всього одна жертва з тепловим ударом і одна з вивихом.

Теґи: Новини

Зізнання у коханні…

Квітень 24th, 2012 · Коментарів немає

Так от, почалось все з того, що мене попросили написати твір на вільну тему, пов’язану з куренем ім. Ольги Басараб. Я почала думати, з якої б це сторони підійти до цього твору і що б написати. Виявилось, що для того, щоб написати все, що хочеться і все, що можеться треба дуже багато часу. Бо наспрвді занадто багато спогадів, емоцій, знайомств та часу пов’язують мене з цим куренем. І підсумувати всі ті думки, які виринають у мене в голові можна тільки однією фразою – Я люблю вас, Басарабки!!!
І цю любов неможливо описати словами… Це безліч людей, які провели більше, чи менше часу в цьому курені і незалежно від цього додали йому якогось нового забарвлення, чи смаку. Кожну з них пам’ятаю та ціную і вдячна їм, що були тут з нами, що співпереживали, допомагали, розвивали, працювали і любили цей курінь! Це безліч вражень: незабутніх, хвилюючих, неповторних, та перш за все приємних, яких ніхто і ніколи не зможе в мене відібрати! Це безліч безсонних ночей, часу, сил та праці, про які забуваєш, коли бачиш ваші усміхнені обличчя!
Я в цьому курені понад 10 років, за цей час була в ньому юначкою, виховницею, зв’язковою, тепер знову виховницею. І навіть не знаю, який із цих періодів мені сподобався найбільше. Кожен відкривав для мене цей курінь з іншої сторони і давав ключик від ще однієї потаємної кімнатки, де знаходились нові злети та падіння, нові люди та нові цілі. І я безперервно чогось вчусь у цьому курені. Інколи здається, що мені ніколи не вдасться припинити свою подорож по цій нескінченній країні Басарабії, бо завжди цікаво, а що ж буде на наступним поворотом. А коли досягаєш того повороту, то цей вир емоцій і вражень тебе так захоплює, що хочеться ще і ще!

А особливо дякую свому юнацтву! Тобто “Едельвейсам”, “Дзвінкам”, “Лілейкам”, “Цикадам”, “Волошкам”, “Ірискам”, “Горицвіткам”, “Магноліям”, “Конваліям”, “Кульбабкам”, новим “Едельвейсам”, “Ромашкам”, “Проліскам”, “Маргариткам”… Знаєте, колись, ще будучи маленькою почула дуже цінні слова своєї мами. Моя молодша сестричка, якій на той момент було десь 5 рочків запитала її: “Кого ти більше любиш, мене, чи Наталю?”, на що мама сказала: “Дивись, у тебе є два пальчика на руці, який з них ти б не поранила – болітиме одинаково. Отак і я – не можу любити когось з вас більше.” І тільки через багато років, ще не маючи власних дітей, але маючи вас усіх – зрозуміла її слова. Бо незважаючи на те, що ви надзвичайно різні, когось я знаю краще, а когось гірше, з кимось проводжу більше часу, а з кимось менше, хтось молодший, а хтось старший, хтось чемний, а хтось не дуже – люблю я вас усіх одинаково. Тому усіх вас вважаю прямо, чи опосередковано своїм юнацтвом). Дякую вам за все! За те, що терпіли і терпите мене). І за те, що є частинкою цього великого Басарабського сімейства. Так, справді Є, бо якщо ви хоча б один день провели тут, то вже назавжди, навіть, якщо десь глибоко всередині, залишитесь басарабками.

Мені дуже хочеться вірити у щось світле! Тому я вірю, що ті зусилля, яких докладає кожен з вас на певному етапі розвитку куреня, ваші виховниці, усі, хто допомагає нашому куреню не минуть даремно. І кожен, хто проведе кілька років, рік, місяць, тиждень, день, чи лише годину у колі  Басарабської сім’ї почерпне для себе щось позитивне і корисне та нестиме цей настрій та знання далі. Бо інакше нам не виповнилося б аж стільки років (тссс… не кажіть нікому скільки) і ми б не згадували з посмішкою часи, проведені у цьому курені.
Мені завжди здавалось, здається і буде здаватись, що немає межі для вашої, чи краще сказати нашої)) досконалості, тому любіть цей курінь, любіть один одного і не стійте на місці! Виховниці, працюйте для юнацтва, а юнацтво працюйте над собою, бо тільки тоді праця ваших виховниць буде не даремною. І ні на секунду не забувайте, що ви Басарабки! А це означає, що ви…. Ви краще за мене знаєте, що це означає!

З пластовим привітом,
СКОБ!
ст.пл. Наталя Музала, ОД

Теґи: Новини

"Курінь ч. 8 ім. Ольги Басараб" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу