Курінь ч. 8 ім. Ольги Басараб

З Новим роком та Різдвом Христовим!

Січень 2, 2013 · Коментарів немає

→ No CommentsCategories: Новини

Відкриття басарабської старої-нової домівки!

Листопад 22, 2012 · Коментарів немає

     Найдорожчим для кожного пластуна є його курінь. Адже саме тут кожен з нас формує свою першу пластову родину. Великим кроком для будь-якої родини є купівля помешкання – місця, в якому будуть відбуватись всі визначні події. Не менш важливою для куреня є його власна домівка.
     17 листопада, на вулиці Коціловського,16 у Львові Басарабки перерізали стрічку у доросле самостійне життя.  Саме в цей день відбулось офіційне відкриття оновленої домівки куреня. Привітати наш курінь прийшли зв’язкові усіх поколінь, а також люди, які творили нашу родину та наші найближчі друзі. Почалось все з перерізання курінною та зв’язковою червоної стрічки, промовами та привітаннями. Після чого наш новий дім освятив священик. У всіх був піднесений святковий настрій. Кожному гуртку були вручені ключі від домівки з брелком, на якому було вигравіювано «Курінь ч. 8 ім. О. Басараб». А далі Басарабки та гості сміялись, раділи, спілкувались та частувались спеціально зробленим до свята тортом та іншими ласощами. Кожна з нас вірить, що відкриття домівки стане новим яскравим кроком у житті нашого куреня. Тепер ми маємо свій теплий куточок, куди ми завжди можемо прийти і побачити дружні посмішки Басарабок ;)

пл.уч. Мар’яна Байло

→ No CommentsCategories: Новини

Листопадовий Зрив 2012

Листопад 20, 2012 · Коментарів немає

Думаю, що варто почати з того, як ми добиралися до пл.Ринок, де була вся урочистісь. Це можна було назвати квестом “Залізь у маршрутку”, але все ж нам вдалося). Ми приїхали, почали переодягатися в однострій, незважаючи на холоднечу.
Ця подія була дуже особливою для нашого куреня, бо саме нашій Патронесі надавали дуже почесний орден – Пластовий Залізний Хрест і ми були дуже горді з цього.
Ось і пройшло відкриття. Ми вже почали переодягати спідниці, аж раптом прийшов хтось з проводу і каже: “Дівчата, не знімайте однострої!”.  Але наша кльова зв’язкова таки наполягла на тому, щоб переодягнулись, соікльки було дуже холодно, за що ми їй дуже вдячні :). Згодом ми почали формувати цифру “74″. Ніхто не зрозумів для чого. Але потім це виявилося помилочкою і ми дружно стали в “94”. Сподіваюся, що ми це гарно зробили.).
І ось ця мить…..Почалася теренівкаа))))). Ми думали, що вона буде тривати десь 5-6 годин, а вона тривала всього 3 години, що нас дуже потішило. Ми йшли з бойовим духом і дуже хотіли здобути перемогу. Нам ще дали баночки, в які потрібно було збирати гроші для Залізного Хреста. Всі кидали туди свої гроші. Всі, окрім нас. Всі точки ми пройшли успішно і дісталися до фінішу. Але все ж однієї точки ми не пройшли. Ми були впевнені, що хоч якесь призове місце здобудемо, але не сталося, як гадалось(…

Ось прийшло і закриття. Воно проводилось біля Каменяра (пам’ятника Івану Франку), куди ми і прибули. Погода робила все, що могла. щоб завадити нам провести закриття, та все-таки воно відбулося. Падав дощ, ми мокли, але яке пластування без цього??
Наш гурточок чекав результатів і ось проголошують призові місця- 3-ті не ми, 2-гі теж не ми, ну…і 1-шими стали також інші…Ми дуже засмутилися, ледь не заплакали. Кожній з нас дали йогурт і сказали, що наш гурток назбирав найбільше коштів. Ми дуже задоволені, що взяли участь у акції, але жаль, що не виграли!

пл.уч. Марта Беньо

→ No CommentsCategories: Новини

Вишкіл курінних діловодів «Назад у майбутнє» 2012

Листопад 20, 2012 · Коментарів немає

Це бв ранок 27 жовтня. В мене було день народження і якось, навіть, не хотілось іти на вишкіл, свято як-не-як. Думала, що будуть стандартні гутірки, ігри, які  я вже грала, люди, яких я вже бачила на інших вишколах. Але так, як я вже зголосилась, в мене не було вибору, крім того, щоб піти на вишкіл…

…І відтоді, як я переступила поріг аудиторії, де мали проводитись гутірки, повірте, всі мої ранішні сумніви і небажання наче вітром здуло! Я одразу побачила знайомих, людей, яких я люблю і ціную, і вже тоді промайнула думка, що вишкіл вдасться!

Отож, день почався з того, що в нас було відкриття. Ну що ж його описувати? Почнемо з чогось цікавішого!

Нас зібрала Наталя Медвідь (комендант вишколу) для того, щоб ми всі познайомились. Але не просто, а за допомогою малювання. Цікавий спосіб! Ми мали намалювати яке  наше життя у світі і у Пласті. Завдяки такому знайомству ми всі тісніше познайомились.
Коли всі вже були знайомі, наш бунчужний попередив нас про правило яйця, з якого ми сміялись до кінця вишколу. Правило полягало в тому, що за кожне дурне питання, за кожну провину учасник отримує яйце, яке має вціліти до кінця вишколу.
Перша гутірка – «Культура. Спілкування. Стриманість». Проводив її Павло Лабінський.  З цієї гутірки ми багато чого винесли і навчились, як от про розсудливість, манери, самоконтроль, ну і звісно культуру спілкування і жестикулювання.

Слідом за цим була гутірка від Олі Кійковської про Раду Гурткових. Вона давала нам поради щодо проведення РГ, ми визначили роль РГ в діяльності куреня і просто згадали всі елементи Ради.

Після цього була не менш цікава гутірка «Лідерство» від друга бунчужного Назара Кудлика. На цій гутірці ми добряче насміялись, зрозуміли різницю між провідником і лідером, як і зрозуміли роль конкуренції в нашій діяльності в Пласті.
Потім був обід і тренінг щодо проведення Ради Гурткових. Нам усім роздали ролі хто ким має бути, а потім додаткові завдання, для того, щоб ускладнити нам завдання. Всім все сподобалось, було дуже смішно і весело.
Наступна гутірка – «Скарбник і фінанси». ЇЇ нам прочитала Марта з куреня НепрОсті.  Повірте, ніколи не думала, що роботу скарбника можна так організувати, що ця посада принесе і тобі радість, і юначкам твого гуртка, куреня і так далі…
А от наступна гутірка була досить таки не стандартна: «Ораторство». Проводив її Михайло Дяків, який розказав нам усі секрети, щоб твоя доповідь/гутірка була не тільки доступною щодо інформації, але й цікавою, щодо твоєї поведінки. Також, бажаючі спробували себе у ролі оратора. Добровольцям потрібно було підготувати доповідь на одну із тем, виступити, і тоді Михайло розказував, що було правильно, а що ні.
Нажаль, день добіг кінця, але не вишкіл. Адже після вечері, ми мали маленьку ватру, на якій ми презентували свої курені, співали пісні, сміялись, жартували, ну, одним словом, робили те, що зазвичай робимо при ватрі.

Ось уже й почався 2 день вишколу. Перше, у нас була Служба Божа у Домініканському соборі, а тоді ми поїхали в УКУ, де й продовжувався наш вишкіл. Сніданок, а тоді 1-ша гутірка – “Сучасні технології”. Проводив її колишній станичний – Андрій Пивоварчук. Він давав прості і зрозумілі поради, як скористатись сучасними пристроями і якнайменше витратити час. Андрій розказував, як можна закупити продукти, не виходячи з дому, або як перемикати канали на телевізорі, не маючи пульта, і не встаючи з дивану. Нам дуже сподобалась ця гутірка, але, нажаль, вона закінчилась.

Друга гутірка – “Ідеальні сходини”. Проводила її зв’язкова мого куреня – Оксанка Баліцька. Вона розповідала, як можна зробити курінні сходини більш цікавішими, що додати, щоб кожен юнак/кожна юначка з задоволенням ходили на курінні сходини.

Після цієї гутірки був смачний обід. А після того, як ми поїли, почалась нова гутірка від Люби Тріль. Тема гутірки – “Планування”. Ніколи не любила цю гутірку, але коли я почула її від Люби, це було щось нове і захоплююче. Ми не як завше планували табір, чи мандрівку, як це буває на звичній гутірці з планування, а складали плани на майбутнє. Це було дуже цікаво послухати, про що хто мріє у майбутньому.

Наступна і остання гутірка була від моєї виховниці Ксені Мединської про репутацію. Я думаю, що ця гутірка є дуже важливою на даний час, адже більшість пластунів та пластунок інколи забувають, що вони в Пласті, а отже, мають відповідати своєму статусу.
А далі вечеря, опитник, закриття вишколу і великий сум.
Бо з такою компанією я б хотіла побути довше, аніж 2 дні.
Цей вишкіл був надзвичайним, дуже яскравим і веселим!
Якщо вам випаде нагода потрапити на цей вишкіл, то не проґавте її, точно не пошкодуєте!

 

пл.уч. Марта Бартошевська

→ No CommentsCategories: Новини

Історія створення сімейного дерева на нашій домівці

Листопад 17, 2012 · Коментарів немає

(клацни на зображення)

→ No CommentsCategories: Новини

Відеоролик з курінного табору

Листопад 14, 2012 · Коментарів немає

→ No CommentsCategories: Новини

Мандрівка “Едельвейсів” в Тернопіль

Листопад 5, 2012 · Коментарів немає

20 жовтня 2012 року.
8:25. Львівський вокзал.
Дівчата-едельвейси (ну і їх друзів не забуваймо) помаленьку починають підходити, і ось нарешті вже всі зібралися. Слідом за виховницею Ксенею ми попрямували всередину вокзалу, на перон. Там, навіть у потрібному нам потязі, вирушили на Тернопіль. Мабуть, в кожного в думках лунала пісня “Файне місто Тернопіль”. Спочатку всі були не дуже активні, дехто навіть намагався заснути. Та трохи згодом наша компанія почала грати у всілякі ігри. Спочатку це був “Контакт”. Ми так викрикували, що люди, які їхали з нами в одному вагоні, почали підозріло “зиркати” на нас. Слова, які загадували учасники гри були найрізноманітнішими, але головне – довгими і непоширеними, щоб якнайважче було здогадатися. Зрештою, нам трішки набридло грати в цю гру і ми вирішили зіграти в “Мафію”. О, що тоді творилось! Як ми сперечалися після кожної “ночі” щодо того, хто саме був “мафією”, кого потрібно “викрити”! Після “виснажливих” ігор народ зголоднів, і, в найкращих традиціях шкільних екскурсій, почав діставати із сумок свій перекус: яблучка, канапки, печиво – хто що мав. Запивали все м’ятним чайочком, ммм…
І ось, нарешті, після 3-х годин їзди ми прибули в Тернопіль!
Довелось недовго йти,щоб дістатися центру міста. Там також, як і у нашому Львові, є дуже красиві будинки, особливо театр, щознаходиться на чолі головної тернопільської вулиці.
Прогулюючись центром, ми дійшли до Тернопільського озера. Яке воно красиве! Яке воно велике! Ми стояли, захоплені цим краєвидом! Потім вирішили запам’ятати цю мить, зробивши фотографію, та навіть не одну. Вся наша компанія попрямувала до пристані, щоб покататися на паромі. Признаюся чесно, особисто я не розглядала навколишню тернопільську місцевість, яку дуже добре видно саме з озера, а саме знимкувала всіх, ну і мене декілька разів сфоткали.
Згодом ми просто гуляли, але знову зголодніли. “ Як малі діти”- казала нам наша Ксеня. Але ж ми голодні, отже, не маємо сил далі ходити :). Отож, одна з подруг запропонувала піти у місцеве кафе, де готують справжню італійську піцу. “Нарешті ми поїмо”,- подумали ми. Зайшовши туди, відчувши смачний аромат, наш апетит тільки збільшився! Люди поділилися на групки і замовили собі піцу, яку хто бажав. А які там ціни! Ними ми були надзвичайно приємно вражені! Отакі би у Льовові. Звісно, не обійшлось без десертів.
Отак, добряче попоївши, ми продовжили свою прогулянку Тернополем. Але, оскільки в нас залишалось мало часу до відправлення поїзду, ми швидко зробили ще декілька світлин, зайшли в магазин, щоб “закупитися на дорогу назад” і поспішили на вокзал.
Хух! Встигли! Наш потяг ще не вирушив! Забігши у вагон, ми обрали собі місця, і поїхали назад, до Львова. Едельвейси і компанія знову грали ігри так, що чув весь вагон. Час в дорозі пролетів швидко, і ось, ми вже у Львові.
Кожен поїхав додому, але ми ще довго пам’ятатимемо цю чудову поїздку в Тернопіль!


пл.прих. Богданка Ващишин

→ No CommentsCategories: Новини

Відгуділи на славу

Листопад 4, 2012 · 1 коментар

31 жовтня 2012 р. відбулося святкування дня народження куренів ч.7 ім П. Сагайдачного та ч.8 ім. О. Басараб. Дійство почалось о 10:00 у Стрийському парку.
Теренова гра проходила весело, проте холодно, але ми зуміли зігрітися усмішками та словами «ще не багато, зате потім буде приз». Завдання були не з тих звичайних, адже тривав Хелловін. Вирізання з гарбуза, лабіринт, психічні картинки, біг в мішках, загадка, історія хелловіну таке далеко не на кожній грі можна зустріти. А нагороди та веселі ігри чекали усіх на вечірці! Там, ті котрі брали участь у тереновій грі дізнались про її результати та отримали нагороди, а решта гостей мали нагоду отримати подарунки взявши участь у різних конкурсах.

Отже результати теренової гри:

1 місце -к. ч. 44 ім. З. Франко («Гостренькі»)
2 місце – к. ч. 69 ім. Б. Хмельницького («Леви»)
3 місце – к. ч. 2 ім. О. Степанів

День народження відсвяткувалось, а нечиста сила, навіть, не насмілилась нас відвідати. Та ще б, дивлячись на костюми учасників, вони просто могли сприйняти їх за своїх.

Переможець конкурсу «Найкращий костюм»:

1 місце-Анастасія Двораковська – к. ч. 8 ім. О. Басараб, яка отримала сертифікат від ресторану «Три мітли»
2 місце-Дмитро Гурей к. ч. 69 ім. Б. Хмельницького
3 місце- Олександр Мазін к. ч. 7 ім. П. Сагайдачного

Перемогу в конкурсі танців отримали:
Настя Кочерган – к. ч. 52 ім. М. Чорної і Тереодор Сеник – к. ч. 5 ім. Р. Купчинського
Дякуємо вам за щирі усмішки, привітання, веселий настрій та позитивні емоції! Окрему подяку висловлюємо мережі кінотеатрів «Кінопалац», кав’ярні «Меделін», ресторану «Три мітли», компанії «Галицька здоба»

 

пл.уч. Оля Готра

→ 1 CommentCategories: Новини

Шість років разом!

Листопад 3, 2012 · Коментарів немає

Нещодавно нашому гуртку «Іриски» виповнилося 6 років. Для людини 6 років це лише невелика часточка життєвої дороги, але для нас це чималий період нашого спільного пластування. Зараз нас залишось тільки  четверо, разом з чудовою виховницею, яка привила нам любов до Пласту та допомогла відчинити двері перед дорогою цікавих пригод в пластовому житті.

Соломія Банах: Ірисочки. Для мене це не просто назва чарівної квіточки і, навіть, не просто назва нашого гуртка, це мої подруги, і багато спогадів пов’язяних з ними всіма)) Хоч ми і не дуже великий гурток, проте ми завжди разом, ми росли, дорослішали на очах один одного і нашої найкращої, найулюбленішої виховниці – Оксанки Баліцької. Бути справжньою ірискою не легко, адже природній відбір до нашого гуртка не всі пройшли, а їх було чимало, проте залишились найстійкіші ірисочки. Нам вже шість, ми дорослі, час пройшов швидко, багато чого змінилось, але ми завджи залишимось ірисками)))

Софія Гайворонська: Ех… Здається, що це було не так давно, а виявляється минуло вже 6 років з часу створення нашого гурточка. І вже ми всі майже дорослі і трохи розумніші ніж були, але все-таки ми досі “маленькі дітки” своєї виховниці… Минуло вже 6 років, а пролетіли вони, як одна мить. Надіюсь, що і надалі ми будемо завжди разом, завжди однією сім’єю!)

Оксана Баліцька: Дуже багато часу пройшло з того часу, як ми з вами познайомились… Пам’ятаю, як 14 жовтня 2006 року ще зовсім юна, не впевнена в собі, яка ще сама була недавно юначкою, бігла я на свої перші сходини в ролі виховниці, всередині все переверталось та тремтіло, я розуміла, що мене чекають 8 чудових маленьких дівчаток, для яких від сьогодні я стану старшою сестрою, порадницею, подругою, а може й, навіть, прикладом – тепер я несу відповідальність за цих ще зовсім маленьких квіточок. Але переживання швидко відпустило мене, коли я побачила ці ще більш перелякані очі, ніж мої,  ці зацікавлені погляди, ще невпевнені і боязкі відповіді на запитання, і з тієї миті вони стали для мене рідними і дуже важливою частинкою мого пластового і не лише пластового життя. І от, зараз пройшло вже 6 років, здається ніби вчора я ходила з ними на кожну теренову гру, чи будь-яку акцію, а сьогодні вони вже такі дорослі, самостійні, красиві, розумні дівчата. Мабуть то смішно звучить, але справді було надзвичайно приємно бути поряд з вами коли ви росли, бо поряд з вами росла і я, і я впевнена, що наш спільний ріст та досягнення на цьому не зупиняться, попереду в нас ще багато спільного пластування. Дякую вам за ті 6 років, які ми з вами пластуємо, за всі пережиті перемоги, поразки, злети та падіння, за всі посмішки та сльози, за тепло та доброту, за підтримку та допомогу, дякую вам просто за те що ви є і, що ми з вами можемо бути друзями!

Як тільки ми прийшли, для нас Пласт – це було шось таке дивне та незвичайне. А тепер кожна з нас може організовувати різні акції та ділитись досвідом з іншими юначками. Також мріємо набрати гурточки та стати гідним прикладом для них так як це зробила наша виховниця.

Отож, живіть у злагоді та цінуйте кожну мить у вашому гуртку….

пл.уч.Косиєва   Оксана

→ No CommentsCategories: Новини

inspire

Жовтень 24, 2012 · 1 коментар


→ 1 CommentCategories: Новини

"Курінь ч. 8 ім. Ольги Басараб" працює на платформі WordPress µ як частина сервісу Ми.plast.org.ua. Приєднуйтесь!
Проект Пластового порталу