Entries Tagged 'Без категорії' ↓

Вихідні з відьмами

2-3 лютого відбувся внутрішньокурінний вишкіл куреня ч.32 Степових Відьом.

І хоча назви він не мав, я його окреслила так: “Краса до вінця, а розум до кінця”, Юля Вінтюк називала просто: чудо-семінар, а Ірця Угриновська стверджує: “вишкіл не був по суті вишколом, це були довготривалі тематичні посиденьки на конкретну тему з крапленням гумору, тараканів, які аплодують стоячи, і всюдисушної віри один в одного.

Усе відбувалось у Львові в приміщенні УКУ на вул. Свєнціцького 17.
Головним у вишколі був час, який ми дарували одна одній. Складним було самопізнання, а найважливішим – приємна сестринтська атмосфера.

День перший:
З деяким спізненням (що, зрештою, властиво дівчатам) ми розпочали наші тривалі посиденьки.
Спершу кожен спробував відчути себе в ролі персонажа, що аж ніяк йому не притаманний. Забава вийшла на славу!
Браво Марії Олійник, Уляні Теслі та Ірині Угриновській, які “на відмінно” зіграли свої ролі. Дехто менш вдало справився, а декому взагалі не вдалось. Але забава була ще та.

Цього дня ми говорили про моду, мейк-ап, зачіпали й інші суто дівочі теми, як-от хлопів;-)
У програмі були й приємні чаювання-кавування.

Ввечері до нас завітали хлопці, з якими ми подискутували на одну цікаву для всіх нас тему. (Тему дискусії ми втаємничуємо, якщо бажаєте довідатись, то можна розпитати тих, хто був присутнім).

На прощання ми запровадили новий обряд уже традиційно в колі. Мабуть, саме цей обряд найбільше запам’ятався усім дівчатам.

День завершився….. Насичений був день…. Навіть важкий… Проте прожитий він був в чудовій компанії і трішки змінив кожну з нас.

Як на справжньму вишколі кожен учасник отримав завдання на завтра і всі розбіглись по теплих домівках.

День другий:

Розпочався другий день з приймної фізкультури, а саме – Йоги ;-) (Признаюсь, потроху займаюсь нею і надалі, тож спасибі Відьмам за натхнення)

У цьому дні ми говорили про:

  • цілеспрямованість
  • мрії
  • творчість
  • любов до себе
  • стереотипи

і знову, про хлопів коханих)

На завершення вишколу ми креативили над колажами.

Дякую моїм Відьмам за особливу магічну атмосферу вишколу, надіюсь втрапити на ще один такого ж формату найближчим часом)

ст.пл.вірл. Оксана Пужаковська, СВ

Тетяна, Австралія, відьми і ковбаса з кенгуру:)

І ось довгоочікуване повернення додому.
Нарешті українські відьми дочекались Тетянки Бей, яка повернулась з далекої, але від того не менш рідної відьомській душі Австралії.

Подолавши довгі кілометри відстані, Тетянка на 9 днів стала виховницею табору «Не бійся жити». Та окрім цього зустрілась з відьмами в Мельбурні та Аделаїді. Те, про що тихенько мріяла кожна відьма, здійснилось: відбулось знайомство між українською та австралійською відьомською родиною.

Вечір 21 січня відзначився для кожної з нас, адже Тетяна запросила нас на австралійські солодощі (і ковбасу з кенгуру!), перегляд чудових фотографій і що найголовніше ми почули цікавезні історії про ту заокеанську землю :)

Посиденьки пройшли на славу, фотографії із засновницями куреня, прослуховування пісень у їхньому виконанні, історії про переїзди з одного містечка в інше та про стиль життя отих наших «бабусьок» потішило кожну з нас.

Тепер маємо надію,що роки не стануть на заваді побувати в гостях у нашому колі!

Марта Пецюх, СВ

Інфодень у Коломиї

В суботу, 1 грудня, вже вкотре відбувся «Інфодень куренів УСП».
Це традиційна акція, організована куренем ч.32 Степові Відьми цього разу в м. Коломия.
Акція вдалася «камерною», на ній було не тільки багато учасників і презентацій, але і декілька представників старшопластунських куренів.

Спочатку ст.пл. Кемінь Олег,ОЗО (референт УСП Франківської станиці) розповів про процес переведення юнацтва в старшопластунство. Після чого учасники мали змогу прослухати і подивитись захоплюючі презентації куренів, зокрема курінь «Ті що греблі рвуть» представила крайовий референт УСП ст.пл. Леся Рудчук, ГР.

Нам дуже приємно відзначити високий рівень уваги юнацтва та молодших старшопластунів станиці Коломия до нашої акції.
Організатори висловлюють велику вдячність представникам, які представляли курені та куреням, які люб’язно надали нам інформацію про себе=)

Етнокадр

У світі буденності та сірості ми щоразу прагнемо розмалювати свої дні чимось цікавим та багато емоційним. Для цього до нас на допомогу приходять книги, театр, музика і, звісно, кіно.

Хтось любить комедії, хтось порюмсати над історією кохання, дехто никається за плечима при перегляді фільму жахів, а хтось окрім мультиків більш нічого не хоче дивитись.

У холодні і морозяні вечори 32-й курінь УПС « Степові відьми» проводив атракцію на Львівській станиці по перегляді шедеврів українського кіноматографу для старшого юнацтва, а саме « тіні забутих предків» генія камер Сергія Параджанова, який подарував нам спомини про гірські потоки і переспіви трембіт. Наступною стрічкою була «Живі» для вшанування дня
пам’яті жертв Голодомору 32-33рр. І останнім, заключним, в цьому циклі кінопоказів була добірка найкращих українських мультиків для новацтва, яке потім потішилося з організованої для них майстерки.

Основною нашою метою цієї акції було ознайомити пластунів з українським кіно, яке гідне носити світове ім’я і в ні в якому разі не має загубитися серед інших, іноземних, стрічок.

Ірина Угриновська

5 ювілейний Вишкіл Української Міфології

Цього року Степові Відьми приймали учасників і гостей вишколу в пластовій домівці – станиці Борислав. Містечко прийняло пластунів гарною, сонячною погодою.
Тематикою цьогорічного вишколу була українська хата, традиції та вірування, повязані з домом. Розпочалось все представленням учасниками своїх подарунків відьомській хаті. До речі, Відьми дуже вдячні всім за багато гарних подарунків. Завершився перший день вишколу переглядом стареньких улюблених українських мультиків про Капітошку, Петрика Пяточкіна та інших. І співи до пізної ночі.
Наступного дня ми поїхали в Нагуєвичі, рідне село Івана Франка, побували в батьківській садибі письменника Гутірки-майстерки-ігри, десь так пройшов другий день вишколу. Різні, неймовірно смачні і вишукані страви від нашої майстерної господині Олі Гузьо не давали нікому голодувати. Ввечері відбувся конкурс краси «А я дівка красна – на все село ясна», в якому взяли участь учасниці вишколу, Віночок красуні виборола Гандзя Тичка.
Після конкурсу відбулося кульмінаційне дійство нашого вишколу! Ні, не опитник. Виступ львівського дівочого гурту «Cherry band».
Третій день пролетів скоренько: ще пару гутірок, опитник, закриття і додому. За ці, здавалося б короткі, 3 дні всі, хто хоч якось долучився до вишколу, вже стали справді однією сім’єю. Це, мабуть, один з найтепліших і дружніх вишколів української міфології!
Відьми дякують всім, і заразом запрошуємо всіх бажаючих наступного року на 6-ий ВУМ.

Оленка Боднарук, СВ